^{На фото - "переповнений" "могилянцями" зал під час виступу}

Одному могилянцю таки вдалося пройти кордони свободівської "студентської охорони" та потрапити на виступ Ірини Фаріон у НаУКМА. Нижче ми подаємо його конспект виступу. Наскільки це стосується науки і просто здорового глузду - вирішувати вам. Насолоджуйтесь)

Лекція Ірини Фаріон у Києво-Могилянській академії

Лекцію було заявлено як мовознавчу, але жодного мовознавства в ній не було. Це була суцільна проповідь з елементами партійної агітації, з рясними цитатами з Бандери.
Лекція проходила з великою помпою, в переповненій 318 аудиторії, на тлі великого банера КМА.

Ці записи ґрунтуються на конспекті лекції, а не на розшифровці, тому не є дослівними цитатами, але «зміст» їх максимально збережено. Цитати виглядають дуже розрізненими, але це невелика втрата, бо логічних зв’язків у тексті лекції не було.

Як для лікування треба перерахувати свої попередні хвороби лікареві, так само треба говорити про рани свого народу – нехай жорстко, а часом і жорстоко.

Я прийшла в політику, щоб довести, що політика – це мистецтво творення держави.

Якось я їхала в маршрутці, де грала російськомовна музика. Я попросила її вимкнути, але водій мене послав. Потім студенти повідомили мені назву радіостанції: «Наше радіо». Що ж це за мура така коїться в нашій державі – російську попсу крутять, по радіо, яке називається «Наше»??

Бандера не сидів склавши руки, він заснував фірму реклами, заробляв класні гроші, купував зброю, яку потім переправляв на Закарпаття. Ми сьогодні причащаємося ідеалами таких людей, як Бандера і Шухевич.

У проекті зі студентами ми визначилися, що мова – це влада. Бо якщо вважати, що мова – це засіб спілкування, то тоді свою мову легко буде поміняти на іншу.

Як це можна бути далекою від політики, якщо це стосується життя держави, якщо це скроплено кров’ю наших дідів і батьків?

Суть національної ідеї полягає в тому, щоб бути самобутніми і самодостатніми. А якщо ти космополіт – ну то напиши собі це в паспорті.

(Демонструються студентські візуальні роботи на тему рідної мови). Плакат «Бабище-суржище вкрала мову рідненьку». До речі, ми поширювали це по дитячих садочках, з якими (змовницьким тоном) дуже активно працюємо саме в цьому контексті. Дитині треба співати «люлі-люлі-люленята», а якщо заспівав «баю-баюшкі-баю» - то це вже тяжолий случай.

(Щось таке про повстанський ген).

(Фаріон декламує вірш аноніма:)

Може, ми здуріли трохи -
Є така здогадка, -
Бо Олекса зветься Льоха,
ніби свиноматка.
Та й Павла всі кличуть Паша.
То якщо він січка -
З'їсть його корова Маша,
Колишня Марічка.
Вліз Іван, як та свиня,
В чужу калабаню.
І змінив своє ім'я так,
Що тепер він Ваня.
(І далі, повністю є в інтернеті).
Хіба можна собі уявити, як Степану Бандері тато Андрій каже: «Стьопа! Ходи щі їсти»?

Хоч би хто як не ставився до написання національності в паспорті – рано чи пізно це станеться. Весь цей крик означає, що ми влучили в ахіллесову п’яту.

Треба не забувати, що мова – це зброя, і не плакатися над її долею, а наступати нею.

Скажіть, хто з вас хоче жити в гуртожитку? Усі хочуть жити в своїй хаті, в ній панувати.

Ми добрели до того, що весь час доводимо аксіоматичні речі. Це криза духу і криза моралі.

Дитина ходила в радянський дитячий садок, приходила – і її доводилося лікувати, бо вона починала розповідати про дев’яте мая. А ще ж є восьме марта, двадцять третє фєвраля і стільки ще різного мотлоху!!

Степан Бандера каже: «Коли ти слабнеш, є один лік – це віра».

У нас у кожному законопроекті – «прийняти за основу». Що ж це коїться? «Прийняти» можна пляшки і аналізи. Якось я побачила заяву, підписану членами «Нашої України». Підписану членами – а ручки не було?

Класно мати суб’єктність!! Українець завжди був індивідуалістом, власником, падав – і підіймався, падав – і підіймався.

Нація – це кровно-духовна спільнота, про це писав ще Мелетій Смотрицький. На цьому ж наголошує Степан Бандера в «Перспективах української революції».

Мова – це ієрогліфи, національні коди, незрозумілі тільки ворогові.

Якщо тобі немає різниці, якою мовою ти говориш – то яка різниця, з ким ти спиш, у якій країні живеш... Ну то визнай, що ти проститутка!
Петре Івановичу, напиши собі в паспорті, що ти тварина, бо тебе цікавить тільки те, скільки ти їси, тільки гроші.

(Упродовж лекції Фаріон називає Верховну Раду виключно «Верховним тераріумом», далі раптова зміна) Ми не дамо говорити в парламенті іншою мовою, бо це святая святих. Ми зробимо так, що в парламенті лунатиме тільки українська, і звідси це пошириться на всю країну. (Тобто їхня святая святих – це тераріум, вони зміям вклоняються).

У мене студенти різних національностей, я з ними ніколи не мала конфліктів.

Один українець якось пустив москалисько на поріг, а той каже: «Пусти переночевать!» Пустив, поклав на піч, або, як у нас кажуть, на п’єц. Зранку господар підходить до нього і каже: «Уже ранок, ви виспались, чи не пора б і йти вже?» Той виглядає вниз і питає: «А що це там внизу?» – «Лапті ваші». – «Ну де мої лапті, там і мій дім».

Має бути колегіальність міжукраїнська, і не лише міжукраїнська, а з усіма тими, хто живе в нашому мовному домі.

Внутрішнє втручання в мову, навіть у її фонетику – це унікальний винахід більшовицької системи.
Як же ми замоскалились, що маємо сьогодні реформувати наш правопис.

Я тут залишила диск – на ньому сім треків, лекція про Бандеру. Це один з найбільших філософів, найпотужніших інтелектів ХХ століття, і ми маємо кричати і говорити про це, бо вони цього бояться. Яка це велична людина – Степан Бандера! Одного разу в мене було враження, що я сиджу в нього на колінах і він мене гойдає.

Якось один студент сказав Бандері, що він не втручається в політику, бо він просто український студент. Потім під час зустрічі Бандера не схотів з ним вітатися за руку. Пізніше того аполітичного студента Сташинського завербували московські спецслужби, і він убив Бандеру. Щоправда, потім покаявся.

Почуймо посили Бандери в третє тисячоліття: «Ми хочемо жити у згоді і взаємному шануванні з усіма народами доброї волі» – я підкреслюю, доброї волі, бо якщо в народу зла воля – то ми не даруємо того йому, знайдемо зброю. Ще цитата з Бандери: «Через правдиву й глибоку віру в Бога, Спасителя кожна людина й цілий народ мають змогу безупинно черпати з вічно живого джерела стільки сили, скільки їхня душа спроможна сприйняти».

Імперія зла СиРиСиРи, яка була покликана знищити українців.

Історія завжди буде політично забарвлена, бо історію не можна відділити від політики, як душу від тіла. Подавати українську історію потрібно з моєї позиції, винятково української, з позиції побудови сильної української держави; створювати свою оптику.

Суржик – це кровозмісне дитя білінгвізму, як казав один відомий письменник.

Дякую за мою довгу дорогу до Києво-Могилянської академії! (Оплески, закінчення лекції).

Першоджерело: https://www.facebook.com/iryna.kogut/posts/567538986630592