Pryama DiyaТеорія та історіяРухФотогалереяБібліотекаСамоосвітні проектиПравові аспектиПосиланняПошукГазетаКонтактиПриєднатись до насПоділитись проблемою
ГоловнаПодії та коментаріПро насНовини
АнонсиКреатив

Теорія та історія

RSSTwitterFacebook pageUA | RU | EN
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Виклав ( 2011-11-25 14:25:28 )



Те, що система освіти не у найкращому стані, вже давно не новина. Тож всі в один голос кричать про необхідність реформи у цій сфері. От тільки що за реформа? Окрім самої назви, зазвичай, ніхто не намагається розібратись. А схвалюють її тому що слово красиве і популярне. Спробуємо з’ясувати.

Іще починаючи з 90-х років чиновницька верхівка обрала єдино правильний шлях реформування освіти - «ліберальний». Та мало хто знає що це аж ніяк не означає вільного доступу до освіти, вільного вибору предметів чи відвідування пар тощо. Йдеться радше про звільнення освіти від економічного тягаря бюджетних видатків, а з іншої сторони – про можливість не залежати від державного фінансування шляхом комерціалізації освіти. Такі реформи пропонує сьогодні влада. далі...

коментарі


Виклав ( 2011-11-22 01:17:39 )



Май 1973 года. Именно тогда в издании "Бизнес сегодня" (Business today) появилось это интервью американского теоретика-анархиста Ноама Хомского. Казалось бы, далекое от нас время. Последние цветущие годы "государства всеобщего благоденствия". Тогда неолиберализм был только в проекте. Но те печальные тенденции, что происходили уже в 70-х в сфере образования Америки и Европы, сейчас находит наиболее решительное воплощение в жизнь. В том числе и в Украине. Правда ли, что университеты слишком консервативны? Сотрудничают (collude) ли они с корпорациями, чтобы скрыть законы действия власти в нашем обществе? Один человек считает именно так и объясняет почему. Наом Хомский про образование и не только.

— Считаете ли Вы, что в нашем обществе в том виде как оно сложено сегодня должны быть четкие взаимоотношения или прямые связи между университетами и корпорациями?

— В сегодняшних условиях, если бы не существовало так или иначе выраженных связей между богатством и университетами, университетам пришлось бы прекратить свое существование. Это очевидно, так как университеты существуют на пожертвования фондов, идущие от правительства, а это, в основном, деньги богатых. Так что в этом смысле здесь обязана существовать такая связь. И я думаю, что, к несчастью для меня, это факт организации общества. далі...

коментарі


Виклав ( 2011-11-09 14:44:41 )



От рождения человек неотъемлем от его прав. Эти права естественны, как сама жизнь и любому здравомыслящему человеку не нужно объяснять, что у каждого из нас есть право на жизнь, право на самовыражение, право на кров и пищу. И в этих вещах нет ничего преступного. Как нет преступного и в желании знать особенности дела, которым ты планируешь заниматься в дальнейшей жизни. Но когда эти знания делают привилегией богатых, тогда начинается неравенство.

Когда маленький ребёнок приходит в первый класс элитной школы, на оплату услуг которой с огромным трудом скопили деньги его небогатые родители, он сразу начинает чувствовать свою ущербность по сравнению со своими богатыми сверстниками. А те, инстинктивно копируя своих родителей, будут относиться к ребёнку из бедной семьи как к недочеловеку, которого можно оскорблять и унижать недостатком денег у его родителей. далі...

коментарі


Виклав ( 2011-11-07 10:32:41 )



У сучасному суспільстві нерідко піднімаються питання покарання, правомірної та неправомірної поведінки. Абсолютно всі так чи інакше зтикались з цими проблемами. Найяскравіші спогади про знайомство з неправомірною та правомірною поведінкою, дисципліною, покараннями за порушення певних норм зазвичай зв`язані із шкільним життям та вихованням у шкільний період життя. Сучасна педагогіка авторитарна, широко використовує дисципліну, абсолютуючи її, а разом з нею широко застосовую покарання за її порушення. При цьому встановлені правила для нинішньої системи освіти правильні тому що вони правильні і не терплять будь-якої критики.

Призвичаєння до дисциплінованої поведінки зазвичай відбувається у сім`ї, та найактивнішу роль у цьому процесі перебирає на себе школа. далі...

коментарі


Виклав ( 2011-11-05 15:13:55 )



Передмова ТЕКСТІВ: Слідкуючи за процесами в українській вищій освіті, ТЕКСТИ давно дійшли висновку, що в нас її майже не існує. Сам процес нашого навчання побудований за радянськими, гірше, сталінськими принципами, коли викладач із сумнівним авторитетом втовкмачує студентам в голови присипані нафталіном догми. Своя думка не те що не вітається, а суворо протипоказана. На жаль, чималу кількістьабітурієнтів і їхніх батьків ця ситуація влаштовує. Можливо, тому, що вони не уявляють, як можна вчитися інакше.

Одна з характерних рис наших вишів – гуртожитки. Попри сучасні євроремонти, в українських гуртожитках витає дух сталінізму: стороннім вхід заборонено, після енної години вхід і вихід мешканцям теж заборонено. Деякі вузи опускаються до того, що призначають із студентів старших поверху чи блоку, котрі мають слідкувати за «порядком». А такими дрібницями, як створення зручного місця для спілкування і життя студентів, у нас ніхто не переймається в принципі.

Для того щоб краще відчути різницю і знати до чого потрібно прагнути, ми передруковуємо матеріал про студентські гуртожитки західних вишів. У нас такий підхід до організації побуту студентів неможливий через неправильно збудовану систему освіти. На Заході університет є автономною самоврядню одиницею, він сам формує свій бюджет, у нас же він - коліщатко у машині Міністерства освіти. І міністр Табаник прагне тільки зменшити незалежність вузів.

Але досить про сумне, насолоджуйтеся цікавими архітектурними рішеннями і мрійте, щоб ваші діти мешкали в подбних гуртожитках тут, а не за західним кордоном.
далі...

коментарі


Виклав ( 2011-11-01 17:03:21 )



Зазвичай слово окупація у нас асоціюється з чимось поганим. Одначе в останні кілька тижнів через виступи проти збагачення корпорацій під гаслом «Occupy Wallstreet», що прокотилися усім світом, цей термін став асоціюватися із визвольними діями, до яких вдаються у ситуації безвиході.

Для людини ж, знайомої з історією студентського руху, це слово пов’язане з боротьбою за свої права і інтереси. Отже, давайте розберемося, що ж таке окупація університету. Це може стати у пригоді у будь-який момент.

З англійської «to occupy» означає «зайняти». Досить дивно, коли студенти займають університет, він же ніби і так їм належить. Але бувають ситуації, в яких боротьба за свої права та інтереси, за кращу освіту вимагають взяти простір університету під свій контроль. далі...

коментарі


Виклав ( 2011-10-19 21:46:07 )



Копенгагенський Вільний університет — це спроба повернути емансипативну силу дослідженням та навчанню, на противагу економізації виробництва знання в сучасному суспільстві. Спостерігаючи, як освіта і наукові дослідження включаються в промисловість, структуровану за законами корпоративності, ми захотіли повернути ідею університету до життя. Під “життям” ми маємо на увазі те безладне життя, яким люди зараз живуть серед протиріч капіталізму. Ми хотіли відновити зв’язок виробництва знань, навчання та обміну навичками зі щоденним досвідом, створивши самоорганізовану структуру вільного університету.

Наш намір був багатоаспектним і, звісно, частково утопічним, але також практичним і експериментальним. Ми перетворили нашу квартиру в Копенгагені на університет, просто публічно оголосивши: “Це університет”. З цим перетворюючим мовним актом домашня обстановка нашої квартири стала університетською авдиторією. Не відбулося жодних змін в її архітектурі, окрім додавання дрібниць, необхідних для прийому гостей, презентацій, вивчення
архівних матеріалів, показу фільмів, експозиціювання документів та творів мистецтва. Наш будинок став громадською установою, призначеною для виробництва спільних знань і бажань. далі...

коментарі


Виклав ( 2011-10-09 23:35:07 )



На фоне ожесточенных боев на улицах Сантьяго мы хотим вспомнить не менее знаковые события шестилетней давности. Тогда бушевала не Чили, а соседний Эквадор. В 2005 году, чтобы остановить ограбление беднейших классов, студенты так же закрывали лица красными повязками и отбивали атаки полиции. О днях революции в Эквадоре вспоминает американский препоаватель Джон Деннехи.

В апреле 2005-го я жил в Куэнке, Эквадор – преподавал там английский язык. Я тогда только закончил колледж в США, и еще плохо понимал что происходит в Эквадоре. Но даже в воздухе слышалось шипение зажженного фитиля – вот-вот должен раздаться взрыв. Президент Эквадора (Лусио Гутьеррес – прим. ред.), которого перед избранием именовали не иначе как храбрым защитником национального наследия и поборником прав всех обездоленных, очень быстро скатился вправо – сразу же, как только были подсчитаны голоса. За несколько месяцев до моего приезда он уволил судей, которые ему не нравились, и заменил их собственными друзьями. Правдивые и самоотверженные лидеры в Латинской Америке встречаются не часто – поэтому, извлекая уроки из собственной же недавней истории, народ начал агитационную кампанию за отставку президента. далі...

коментарі


Виклав ( 2011-10-05 16:37:23 )



"...Успешное сопротивление системе невозможно без философии. Направленный против нее стихийный протест и взрывное возмущение нерезультативны. Их всегда можно будет перенаправить на укрепление существующего строя."

Зачем нужна философия? На такой вопрос Алексей Валериевич Босенко обычно отвечает, что «низачем» – потому как она «не от нужды, а без нужды», «от свободы и по свободе». Ведь обычно вопрос «зачем?» ставится либо риторически, выражая бесполезность предмета (зачем это нужно?), либо из корыстного интереса – исходя из того, что наше время пропитано духом коммерции и прагматизма. Поэтому от нас ждут прагматичного ответа о «пригождаемости» философии – то есть разъяснения ее прямой пользы в житейском смысле. далі...

коментарі


Виклав ( 2011-09-26 22:43:09 )



Хмельницькі студенти впевнені: кризу що охопила сучасну систему освіти неможливо подолати реформами, освіта потребує радикальних змін. Саме тому минулий тиждень був відданий формуванню альтернативи та боротьбі за іншу освіту. Хмельничани проводять конференції з вільної педагогіки, влаштовують кіноперегляди для викладачів та беруть участь у сутичках зі столичними поліцаями. Але про все по-порядку.

17-18 вересня на базі Хмельницького інституту соціальних технологій університету «Україна», відбулася перша науково-практична конференція з лібертарної (вільної) педагогіки. Подія була приурочена до 90-ліття видатного бразильського педагога, практика та теоретика лібертарної освіти Пауло Фрейре. Захід відвідали представники 6 хмельницьких вишів, а також гості з Києва, Чернівців та Лондона. далі...

коментарі


1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

This work is licensed under a Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License