Один із плакатів твердить: “Наша мета – боротьба проти спроб адміністрації зробити Університет Індіани закритішою інституцією, вхід до якої коштував би дорожче й був би відкритий лише для обраних – за рахунок студентів і працівників. Ми вже змусили адміністрацію визнати, що це не так просто, але ми хочемо колективною дією досягнути більшого – разом вигадати для університету Індіани інше майбутнє.”
На додачу до зростання платні за навчання на 45% протягом останніх 6 років, протестувальники згадують і проблеми расизму: “Нещодавні скорочення в УІ непропорційно поцілили іноземних не білих студентів, зникла можливість здобути вищу освіту для індіанських в’язнів, а також було прийнято закони щодо імміграції, які роблять освіту в УІ недосяжною за ціною для студентів-“нелегалів” .
Проте студенти організуються не заради самої лише доступності навчання – вони висувають перелік вимог :
1. Терміново скасувати платню за навчання
2. Припинити приватизацію та аутсорсинг в УІ
3. “Розморозити” зарплатню (зробити можливим зростання зарплатні для викладацького складу та персоналу зокрема)
4. Університет мусить виконати свою обіцянку: подвоїти квоту на пільгове зарахування студентів-афроамериканців до 8%.
5. Підтримати скасування законопроектів HB1402 [ що не дозволяють студентам-нелегалам навчатися на бюджеті ] та SB590 [що ускладнює іміграцію, мавпуючи арізонський SB1070].
Також протестувальники додають:
“Зрозуміло, що ці вимоги – не вичерпні: неможливо коротко перелічити все те в УІ, що потребує зміни. Це точка відліку, іскра, щоб роздмухати обговорення та стимулювати дію. Це вимоги не лише до Ради Кураторів, але й до цілого бюрократичного апарату штату, частиною якого є Рада”.
Університетські активісти витратили шість місяців на підготовку протесту. “Ми намагаємося підтримати розвиток протестної культури, де різні люди, залучені до боротьби, можуть самоорганізовуватися”, – сказав журналістам “The Nation” один з активістів, що попросив залишитись анонімним. Хоча існують регулярні загальні збори протестувальників і їхніх прихильників, багато учасників “обирають планувати дії на власний розсуд”.
В Індіані закон забороняє працівникам публічного сектору страйкувати, і, згідно з політикою університету, викладачі не можуть використовувати “університетські розсилки та бази email-адрес, щоб сприяти організації майбутнього студентського протесту”. Також варто зважити, наскільки великою підтримкою користується страйк серед самого студенства взагалі. Цього понеділка протестувальники провели шумову демонстрацію (a noise demo), що завершилася біля ректорського кабінету, де вони вимагають в адміністрації не використовувати репресії проти страйкарів-нестудентів.
Тим часом більше ста викладачів підписали петицію солідарності зі студентами – і закликають керівництво не карати їх за протест.
У рамках страйку відбудеться кілька акцій, зокрема “Дні Вільного Університету”, організовані випускниками й молодими викладачами.
Страйк підтримала міжнародна синдикалістська профспілкова організація IWW.
(Не в Індіані? Протестувальники просять студентів і прихильників з усієї країни писати листи на їхню підтримку до “Indiana Daily Student” на [email protected])
Джерело
Переклав Мітя Семашин