Карі Лоухівуорі, директор школи у передмісті Хельсінкі
У середній школі Кірккоярві в Еспоо, передмісті, що розкинулося на захід від Хельсінкі, закінчувався навчальний рік. Карі Лоухівуорі, вчитель зі стажем і директор школи, зважився на крайні заходи – за фінськими стандартами. Один із його учнів-шестикласників, албанський хлопчик із Косово, відстав від програми, незважаючи на всі зусилля вчителя.
Шкільна команда спеціалістів з особливостей освіти, яка включала соціального працівника, медсестру та психолога, переконала директора Лоухівуорі, що причина не в лінощах хлопчика. Тож він вирішив залишити хлопця на другий рік – захід у Фінландії настільки рідкісний, що він практично вийшов з ужитку далі...
Перша лекція "Художники-виробничники і художники-державники"
Друга лекція "Видовища катастрофи і повстання"
Ми продовжуємо публікувати відеозаписи з курсу лекцій "Критичне і політично анґажоване мистецтво" і пропонуємо Вам переглянути відеозапис третьої лекції на тему "Естетизація політики. Неокласика як тоталітарний "великий стиль": про згортання радянського авангарду і зародження сталінського соцреалізму, а також про мистецтво фашстської Італії та нацистської Німечиини. Це розповідь про високе мистецтво мовчання.
Естетизація політики. Неокласика як тоталітарний "великий стиль". from КПроект on Vimeo.
Більшість проблем сучасних університетів пов’язані із процесом знецінення дипломів. Інфляція академічних документів, що була рушієм зростання університетів впродовж ХХ ст., сформувала також їхню внутрішню структуру, а, отже, й умови академічної роботи. Нам доведеться виходити з цієї широкомасштабної перспективи, щоб зафіксувати основну динаміку розвитку дисциплін, в тому числі внутрішній поділ дисциплін на спеціалізовані сфери та нав’язування досліджень, що проводяться на постійній основі.
Якщо протиставлення дисциплін «фундаментального» та «практичного» характеру є актуальним в сучасному університеті, як і зростання розриву між високооплачуваною елітою іменитих дослідників та нижчим професійним класом тимчасових лекторів, то причини цього полягають в економічній деформації системи, в якій масове виробництво документів про освіту для ринку праці стало надзвичайно дорогим. далі...
По данным Федеральной службы государственной статистики количество студентов высших учебных заведений составляет 7 050 000 человек. Из них около 3 млн человек обучается на очном отделении. При очном обучении крайне проблематично найти работу, потому что учёба занимает половину времени рабочего дня. При нынешнем размере стипендии студентам вузов(1200 р. в месяц) существовать на деньги, получаемые от государства невозможно. Вообще, говоря о стипендии, стоит отметить, что до 2000 года размер стипендии находился в прямой зависимости от минимального размера оплаты труда, был равен двукратному МРОТ, ну а в 2000 г. заменился на фиксированные денежные суммы, мизерные даже для того времени. Если бы зависимость стипендии от минимального размера уплаты труда сохранялась до нашего времени, то размер стипендии приближался бы к 9000 рублей. далі...
Кризис университета – его перманентное состояние в новейший период. С момента формирования его современных моделей на рубеже XVIII–XIX веков университет регулярно переживает периоды напряженной неопределенности, которые и выражаются метафорой “кризиса”.
Связано это не в последнюю очередь с тем, что университет является нелегитимным институтом современности, иными словами, – бастардом модерна. Само его существование – это существование вопреки, а не благодаря. Исторически в XVIII веке все шло к тому, что университет должен исчезнуть. Потому что он архаичен, то есть несовременен. Потому что воспроизводит схоластическую образованность, далекую от практических запросов жизни. Потому что не реагирует чутко на модернизационный запрос просвещенной абсолютистской власти. Всего вышесказанного достаточно для однозначного приговора любой институции, претендующей на историческую адекватность в эпоху модерна. далі...
Попередня лекція.
Ми продовжуємо публікувати відеозаписи з курсу лекцій "Критичне і політично анґажоване мистецтво" і пропонуємо Вам переглянути відеозапис другої лекції на тему "Видовища катастрофи і повстання": про політичні практики експресіонізму та дадаїзму, у цьому ж контексті - про сюрреалізм та мексиканський муралізм.
Видовища катастрофи і повстання from КПроект on Vimeo.
Игры создают идеальные условия для того, чтобы человек вошел в наиболее приятное и креативное состояние — именно поэтому они так нам нравятся. Можно ли использовать их не только для развлечения, но и для пользы?
В мире существует всего лишь одна школа, которая полностью построена по игровой модели — она называется Quest to Learn и находится в Нью-Йорке. Школа открыта при поддержке фонда Билла Гейтса, в ее создании принимали участие как учителя, так и гейм-дизайнеры. По сути дети учатся привычным нам предметам: математика, история, география, но сам процесс обучения полностью построен на игровой основе.
далі...
Це коротке ессе розповідає про причини зацікавленості анархістів в збереженні громадських бібліотек та про те, як ці бібліотеки застосовуюсть анархістські принципи та практики сьогодні.
Громадські бібліотеки виникли в період, коли розвиток нових технологій (таких як друкарський верстат, набірний шрифт, папір, туш), публікація та поширення інформації, а також підвищення грамотності, заклали фундамент для народження радикально нових революційних ідей, які ми тепер називаємо просвітництвом. далі...
Для чего нужно студенческое самоуправление, какова его практическая польза? Что могут студенты изменить в своём вузе, и что для этого нужно делать? Какой урок дает украинский студенческий профсоюз "Прямое действие"? Рассказывает декан философско-социологического факультета РАНХиГС Пётр Сафронов.
И кстати, обратите внимание на его нагрудный значек...
Джиджи Роджеро (р. 1973) – научный сотрудник факультета политических наук Болонского университета (Италия), участник транснациональных проектов “Edu-factory” и “Uninomade”, также является постоянным автором газеты “Il Manifesto”.
В 1999 году известный итальянский писатель Умберто Эко заявил: нам нужно иметь как можно больше выпускников, даже если они будут менее образованными. Такова была философия Болонского процесса – попытка создать общеевропейское пространство высшего образования. Действительно, в июне 1999-го министры из двадцати девяти стран Европы встретились на конференции в Болонье, чтобы подписать соглашение, нацеленное на гармонизацию национальных усилий, которые необходимо было предпринять в образовательной сфере. далі...
