Широко відома у вузьких колах тема Шахтарського педагогічного училища близько місяця тримала всіх небайдужих у напрузі. Але починаючи з червня тема почала поступово згасати: нею переситилися як медіа, так і “споживачі” новин. Плюс, до тотального перенасичення інформацією про чергові збочення адміністрації училища, додались літні канікули, які суттєво загальмували темпи розкручування справи. Цілком можливо, що зараз питання Шахтарську лишається актуальним і нерозв’язаним до кінця лише для купки активістів (-ок) та місцевих студенток, які й здійняли бучу на самому початку (у квітні ц.р.).
Для тих, хто не до кінця в курсі, чи не дуже уважно слідкували за подіями, на разі все виглядає так, ніби, не довівши нічого до кінця, справу ЗАО “ШПУ” полишили. Проте, це не зовсім відповідає дійності: справа скоріше здобула “левел-ап” і перейшла від низових акцій та активістсько-журналістських інтервенцій і аматорських розслідувань до рук бюрократичного апарату (розумію, “левел-ап” і “бюрократія” в одному реченні — звучить, принаймні, іронічно, та мова не про те). Наразі “Пряма дія” має офіційного листа від Міністерства освіти і науки з повідомленням про притягнення директорки училища до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани та про штраф у розмірі 25 тис. грн. Те, що зазначене рішення – занадто м’яке для людини, яка протягом п’ятнадцяти років тероризує студентство, сумнівів не викликає. Але факт того, що крига скресла та перманентні листи, акції та заяви активістів не канули в Лєту, не може не радувати. І полишати все на тому місці, де воно є, ніхто не збираєтся. Карфаген має бути і буде зруйновано.
Найскладнішою (і найважливішою водночас) справою у Шахтарську було розворушення місцевих студенток: врешті-решт, саме вони мають бути тим політичним суб’єктом, який має протистояти агресор(к)ам, як-от їхня директорка. Будучи включеною у весь процес майже з самого початку, мені зараз складно оцінити, наскільки нам це вдалось. Загалом, процес пішов, і викладацько-студентська профспілка у Шахтарську навіть провела установчі збори. Але куди цей процес заведе і чи буде взагалі результат обіцяти поки що складно. Словом, слідкуйте за новинами, а ще краще – допомагайте їх творити!
Шахтарськ особисто для мене є певним парадигмальним випадком. Ситуація і справді показова: ті, кого 99% (в даному разі — студентки) шикуються в ряд і ходять за свистком тих, кого, м’яко кажучи, менше (директорки та її почету). Але ці самі 99% бояться говорити, бояться діяти — і в результаті делегують своє мовлення тим, кому, в принципі, нема чого втрачати (як-от колишнім викладачам, випускникам чи активіст(к)ам “Прямої дії”). Але ті, кому нема чого втрачати, вони і не здатні змінити ситуацію лише власними силами, без підтримки 99%. До того ж, делегування мовлення — річ небезпечна; саме так витворюються особистості на кшталт місцевої директорки.
Говоріння та дії студенток ШПУ – sine qua non змін у Шахтарську. Але Шахтарськ — це вже метафора.
Дафна Рачок. Могилянська “Пряма дія”
Джерело: gaslo.info
Новини по темі:
Страх і ненависть в Шахтарську
Шахтарські «Боні та Клайд»: ЗАО “Шахтарське педагогічне училище”
ЗАЯВА: Міністерство освіти, науки, молоді та спорту покриває фінансові махінації в Шахтарському педагогічному училищі. (ДОКУМЕНТИ ТА ДОКАЗИ)
Акція проти брехні та бездіяльності Міністерства освіти в справі Шахтарського педучилища