Фотозвіт з віддкриття виставки “До виробництва революції” в LabCombinat’і

Виставка «До виробництва революції» представляє колективний проект ідеологічного руху від нинішніх політичних акцій протесту до безпосередніх результатів активістської боротьби, покликаних революційно змінити наявну структуру влади й суспільства. В історичній перспективі подія революції стосується виробництва принципово іншого майбутнього, альтернативного тому капіталістичному порядку, проти якого виступають об’єднані ліві активісти, філософи та художники. Політика такої, здавалося б, утопії може не лише віртуально, але й актуально розгортатися в образах протестної сучасності. Філософська категорія утопії використовується в цьому контексті для фіксації прийдешнього майбутнього в теперішньому часі, хоча саме поняття утопії визначається не лише як щось прийдешнє, але і як паралельна реальність, перехід до якої історично та економічно зумовлений кризовим станом глобальної світосистеми. Сучасне виробництво революції методами активістської боротьби – це шлях до подібної паралельної реальності, окресленої для нас програмою соціалізму.

Кураторська й виставкова робота також стосується найбільш ангажованої сьогодні сфери взаємодії між активізмом і сучасним мистецтвом. Попри те, що вся політика й економіка підкорена виключно інтересам панівних класів та еліт, протестна сила активізму в Україні має вже досить впливове демократичне значення у світлі глобальних революційних рухів. Активісти «Прямої дії» здійснюють акції спротиву законопроектам і неоліберальним реформам, що їх висуває влада, разом із науковими, політичними й художніми низовими ініціативами (Центр візуальної культури НаУКМА, Худрада, журнал соціальної критики «Спільне», Феміністична Офензива, Автономна спілка трудящих, Ліва опозиція та ін.). Очевидним тут є те, що протестне мистецтво неможливе без базового активістського лівого руху та університетського критичного дискурсу. Боротьба за економічну й трудову справедливість, гідні умови праці, соціальні гарантії, свободу художнього висловлювання, гендерну та сексуальну рівність об’єднує політичних активістів, лівих інтелектуалів, художників і робітників.

Саме тому місце і роль мистецтва переосмислюються, зміщуючись у бік політизованих художніх моделей. Активістська «політика вулиць», поєднуючи протест із художнім жестом, дозволяє показати активну позицію сучасного художника. Породжує цю нову позицію все та ж бідність, безправність, цензура й необхідність загального революційного перетворення, що, в свою чергу, політизує мистецтво, роблячи його прагматично дієвим і потрібним суспільству.

Роботи українських художників пов’язуються з активістською практикою профспілки «Пряма дія» в єдиному просторі LabCombinat’у . Проект «До виробництва революції» пропонує спільний погляд на мистецтво й активізм, сьогоднішній протест незгодних і завтрашню революційну утопію, яка проявляється вже зараз у діяльності «нових лівих». Перформанс-виготовлення величезного червоного клину, що відбудеться в рамках проведення виставки, для подальшого Загальноєвропейського маршу проти капіталізму об’єктивізує зв’язок мистецтва та революції з часів авангардиста Еля Лисицького, котрий також виробляв революцію художніми засобами.
Єлизавета Бабенко

Piccy.info - Free Image Hosting