Видатки на освіту
Рекомендації цієї комісії вочевидь зумовлені загальним скороченням видатків на освіту і науку в Україні. Держбюджет-2011, вперше за 10 років, передбачає виділення на 1,5 млрд грн. менше на освіту, ніж минулого року. Це пояснюється як зменшенням реальних надходжень до бюджету, так і умовами надання позики МВФ, за якими вимагається скорочення витрат на соціальну сферу.
Калькуляція
За приблизною калькуляцією, яку на зустрічі зі студентами оприлюднила дирекція студмістечка, ціни збільшаться удвічі і складатимуть 36,67 грн/м2 для гуртожитків коридорного типу (діюче Положення про оплату визначає суму 18 грн/м2). Тобто ціна за стандартну 4-місну кімнату площею 18 м2 буде складати 36,67х18/4 = 165 грн.
До цієї суми входять:
Ремонтно-будівні роботи 26,23 грн
Комунальні послуги (в електроенергію входить лише загальне освітлення) 70 грн (для коридорної системи), 85 грн (для блочної)
Послуги з вивозу сміття, автопослуги, зв’язок, профдизінфекція, охорона каси, інкасація та ін. 48,39 грн
Придбання твердого інвентарю (меблі) 5,80 грн
Придбання м’якого інвентарю 3,35 грн
Придбання господарських товарів (санітарний інвентар, засоби) 11,23 грн
Разом 165 грн
Окремо оплачується користування електричними засобами.
Також ліквідуються майже всі категорії пільговиків. Право на знижки матимуть тільки сироти та чорнобильці І та ІІ категорій.
Та сама ситуація відбувається і з цінами на продукти у Центрі студентського харчування та вартості путівок в КПІшні заклади відпочинку. Проте тут остаточна вартість ще не сформована.
Економічне обґрунтування
Збільшення плати за гуртожиток удвічі та встановлення такої «круглої» суми не може не викликати підозр стосовно її походження. Не зрозуміло звідки взяті ціни на ті чи інші послуги. Також університет не має права встановлювати тарифи по комуналці. Складається враження, що від комісії, не зважаючи на результати перевірки, просто надійшла інструкція – збільшити плату у стільки-то разів, бажано до круглої цифри, аби рахувати було легше.
І найголовніше – офіційного акту по результатам роботи комісії ще нема, хоча він вже давно мав бути готовий. До того ж цей документ надається лише Президенту, Прем’єр-міністру і Генеральному прокурору, а не проживаючим у гуртожитках.
Умови проживання
Не секрет, що стан гуртожитків КПІ часто незадовільний, мовляв на ремонт не вистачає коштів (часто ремонт в кімнатах відбувається за рахунок самих студентів). Але думка про те, що з підняттям плати за гуртожитки, покращаться і умови проживання у них, також хибна. КРУ каже про те, що фінансувати фонд гуртожитків дотаціями неможна. Тому навіть при збільшенні цін, «вільним» коштам з’явитися просто нема звідки.
Соціальне обґрунтування
Якщо економічне обґрунтування ще може мати бодай-яку вагу, коли дивитися на питання з точки зору ринку (нагадаємо, що освіта – апріорі не прибуткова сфера), то соціально збільшення плати за гуртожитки удвічі ніяк не обґрунтоване. Студенти не мають депутатських пільг і зарплат, це соціально незахищена верства населення.
З 2008 року стипендія залишається на рівні 530 грн, а прожитковий мінімум зріс з 630 до 960 грн. Очевидно, що на таку стипендію прожити просто не можливо, а обіцянки про її підвищення ніхто в життя втілювати не поспішає. Але тепер студенту доведеться віддавати майже третину стипендії на оплату проживання в гуртожитку. Якщо взяти до уваги ще і подорожчання цін на харчування в університеті з тих самих причин, то ситуація стає ще сумнішою.
КПІ не є вишем для «золотої молоді», навпаки, він дає можливість здобути освіту людям з небагатих родин. 30% студентів з неповних та малозабезпечених сімей, сироти, інваліди, чорнобильці, студентські родини з дітьми.
Абсолютно очевидно, що підвищення цін на проживання в гуртожитках є соціально необґрутнованим. До того ж дотації окремих структурних підрозділів університету дозволяються ст.54 ЗУ «Про Вищу освіту», п.7 постанови КМУ № 796 від 27.08.10, наказу МОН № 1004 від 13.11.07, листа МОН № 1/11-4569 від 02.09.04.
Ректор
У своєму інтерв’ю УНІАН-Освіта, ректор НТУУ «КПІ» Михайло Згуровський заявив: «Для КПІ питання цін у їдальні, гуртожитку, за відпочинок на базах є принциповим. У нас навчаються діти з небагатих сімей. У нашій сфері потрібно важко працювати як протягом навчання, так і протягом подальшої трудової діяльності: чи на хімічному комбінаті, чи на металургійному заводі, чи на шахті. І так вже склалося протягом багатьох десятиліть, що до нас приходять діти з незаможних сімей, чий бюджет не може так легко сплачувати за ці послуги, якщо ціна стрибками змінюється в рази. Тому, встановлення необґрунтованих цін для наших студентів фактично може обмежити доступ значної частини здібної, але не заможної молоді до отримання інженерної освіти». Отже ми бачимо, що у цьому питанні думка ректорату і студентів збігається.
Освіта – це стратегічна і суспільно-важлива сфера. Її комерціалізація і перетворення на систему з продажу кон’юнктурного знання не допустимо, якщо для нас важливе майбутнє. Студенту має бути забезпечені нормальні умови, необхідні для отримання знань, а до них належать і житло, харчування, відпочинок. Це не є привілеєм або заохоченням, а невід’ємним правом кожного. Гармонічний і різносторонній розвиток людини – запорука здорового суспільста. Як справді здобувати знання на голодний шлунок не зрозуміло.