Нещодавно сподівання молоді на краще життя вирішила підтримати прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, спочатку декларуючи своє бажання створити Студентську Раду при Кабінеті міністрів України, а незадовго до початку передвиборчих перегонів «не словом, а ділом» прийняла постанову № 1028 від 23 вересня 2009 року «Про утворення Всеукраїнської студентської ради при Кабінеті Міністрів України».
Засідання мало проходити 17 листопада, але у зв’язку з «епідемією» грипу воно відбулося 10-12 грудня. Проходила установча конференція Студентської ради при Кабінеті міністрів України у санаторному корпусі «Пуща-Озерна» на Пущій Водиці у Києві на гроші, котрі повинні були дати самі університети для свого студента. Делегати від університету – голови студентського самоврядування ВНЗ, що, звичайно, якісь родичі адміністрації чи просто бюрократи. Окрім того, до ради міг входити не кожен ВНЗ, а лише провідний. Цікаво, що запрошення кожного студента підписував сам І.Вакарчук, а потім ще дзвонив (у моєму випадку) сам ректору: явка делегата повинна була бути обов’язково.
Вибори до президіуму проходили у кращому українському дусі: заздалегідь вирішено хто і яку посаду отримає. А те, що вони проходили у перший ж день, поки ще студенти не мали можливість поспілкуватися один з одним, познайомитись, дізнатись хто є хто. Результат – з готовими програмами усі ті ж голови та заступники різних молодіжних формаліських організацій: УАСС (Українська асоціація студентського самоврядування), НСС (Національний студентський союз) та ВСР (Всеукраїнська студентська рада при Міністерстві освіти і науки України). Хоча, між ними також є деякі проблеми, наприклад, НСС створений Анатолієм Ігнатовичем після того, як він програв боротьбу Сашко Смирнову за крісло президента УАСС. Головою Студради мав стати Анатолій Ігнатович – голова НСС та аспірант «Львівської політехніки». До речі, як Анатолій Ігнатович так і Олександр Смирнов давно не є студентами, що їм не заважає «захищати» інтереси українського студентства. Як не є студентом новоспечений замголови СР при КМУ Олексій Шишляніков, який є аспірантом 3-го курсу.
Студентська рада при КМУ – це, звичайно, не УАСС і ВСР, і, далеко, не НСС. Прямий вихід до міністрів та депутатів для «молодих українських інтелектуалів», які прагнуть покращити життя свого народу, буде забезпечено. А чи будуть ці «обрані» виступати за покращення життя студентства? Чи це ще один, та дуже «серйозний» орган легітимізації антистудентських законопроектів та законів?
Головою ради обрали Євгенія Муратова – колишнього заступника голови Студентської ради аграрних ВНЗ України. Трошки усе ж таки студенти змінили плани КМУ, але трошки. Складніше всього було «пропхнути» на пост секретаря Студради Сашко Смірнова. Час засідання вже підходив до другої ночі, стверджували його у такому форматі: «Давайте погодимось – тоді підемо вже спати». От такий вийшов список «обраних»:
Євген Муратов -Голова
Фархад Фархадов – Заступник Голови
Олексій Шишлянников – Застпуник Голови
Надя Сперчун – Заступник Голови
Єгор Стадний – Заступник Голови
Сашко Смирнов – Секретар
Казати про те, що цей захід перемога студентів, студентського самоврядування – ілюзія, казати, що програш – зарано. Подивимось, що буде робити цей зроблений зверху орган захисту та координації студентів України. Якщо це просто проект під соусом виборів, то ми вже через місяць зможемо на п’ять років забути про нього, якщо ж ні – будемо слідкувати за діяльністю, вносити свої пропозиції, а буде потрібно – виступати проти та страйкувати.
Дворецька Саша