У неділю 25 жовтня по всій Україні проходили вибори депутатів до місцевих органів влади.
На жаль, а може й на щастя, у столиці – у самому серці національної системи представницької демократії явка на вибори не змогла дотягнути навіть до 50% виборців. Що це? Небажання людей щось змінювати? Занадто мала кількість дільниць? Чи може депутати забули провести агітаційну кампанію і виборці не знали, за кого голосувати? Але ні: і біллборди були розвішані по всьому Києву, натякаючи, скільки грошей на них витрачено, і агітаційні намети стояли на кожному закутку з тонами макулатури, і телебачення потопало у відчайдушних викриках відбірного популізму. Не менше ресурсів витратили і на організацію самих виборів. А говорити про небажання людей до змін в умовах такої тухлої кризи як у нас – це взагалі повне безглуздя.
А тому, перш ніж плакатись, які ми неактивні, треба подумати про те, чи дійсно варто проводити свій час у такий спосіб. Чи дійсно ритуальне вкидання папірців до урни може призвести до якихось помітних змін у бюрократичній машині? А якщо й так, то чи можуть заміни одних рабів системи на інших докорінно змінити щось у способі прийняття рішень і – як наслідок – у нашому житті.
Слід згадати, що парламентаризм і централізована демократія не завжди існували як спосіб прийняття рішення і перетасовування людей при владі. У якийсь момент вони з’явилися і колись мають зникнути, поступившись місцем більш лібертарним способам (само)управління. Ніколи не можна сприймати існуючу структуру соціальних відносин як вершину досконалості. Якщо студенти не ходять на пару до викладача, у якого їм врешті-решт доведеться складати іспит, чи означає це, що вони не хочуть вивчати цікавий і важливий предмет? Ні, це означає, що викладач просто не здатний створити здорову мотивацію у процесі викладання. Екстраполюючи ці висновки на існуючу ситуацію з виборами, можна сказати, що очікування людьми змін від голосування, шаманських танців з бубнами чи інших безглуздих дій просто мінімальна.
А тому Пряма Дія надсилає промені опору і тепла тим студентам, які день виборів присвятили не нудному стоянню у черзі перед урною, а відпочинку від виснажливого навчання, читанню книг чи звичайній прогулянці по осінньому місту. Це не завадить вам змінити світ навколо, а тільки допоможе зберегти енергію, яку потім можна використати для прямого безпосереднього впливу на існуючу систему влади: самоорганізаціЇ, акції протесту чи навіть студентського страйку!
Не вибирай владу, а захищайся від неї!