Круто змінили навчальний процес у школі Saunalahti, яка знаходиться у фінському місті Еспоо. Почнімо з того, що сама споруда виглядає досить феєрично: з першого погляду і не здогадаєшся, що це школа. Більше схоже на музей сучасного мистецтва. Тут архітектори з VERSTAS Architects відійшли від нудного планування і розділення на класи.
На 10500 квадратних метрів знаходяться початкова й середня школи, дошкільне відділення, дім молоді, театральний зал, їдальня, бібліотека, спортивний зал і багато іншого. Навчання проходить у розслабленій атмосфері. Кожна дитина сидить, як і де хоче, а спілкування між учнями під час уроку вітається.
Більшість уроків будується на командно-проектній роботі. На офісному стільці на коліщатках, відрегульованих за зростом школяра, можна від’їхати у будь-який кінець класу. Бажаючі можуть прилягти на диванчик, підсунувши до себе приставний столик для ноутбука. Роль класної дошки виконує ноутбук, підключений до загальної мережі.
Їдальня – це місце зустрічі всіх учасників навчального процесу. Також там знаходиться сцена. Під час концертів, зустрічей, свят і фестивалів їдальня перетворюється на великий глядацький зал.
Шкільний двір максимально підготовлений до того, щоб діти могли гуляти на великій перерві. Він розділений на майданчики для дітей різного віку.
Увечері школа перетворюється на дозвільний і спортивний центр для всіх жителів мікрорайону. Тут відкриваються майстерні, спортивні зали і клуби за інтересами.
Для облицювання інтер’єрів та фасадів споруди архітектори використовували екологічно чисті природні матеріали, які створюють комфортну теплу атмосферу. Зовнішня цегляна кладка школи з навчальною ціллю покладена різними способами, місцями безладно, щоб дітям хотілося помацати цеглинки. А там, де можна погратися й відволіктись (у вестибюлі, на сходових майданчиках), стіни розфарбовані в яскраві кольори. У кожного класу свій хол особливого кольору, заблукати неможливо.
Відкриті ділянки простору тісно пов’язані з майданчиками внутрішнього двору, які виділені для кожної вікової групи, але залишаються частиною єдиного цілого. Творці проекту вважають, що якщо поставити паркан, то будь-якій дитині захочеться бунтувати, тому в школі двір відкритий. І, звісно ж, немає жодних охоронців і рамок металошукачів. Є лише відеокамери, але заходи безпеки непомітні.
Взаємодії з навколишнім середовищем допомагають широкі вікна, що виходять на вулицю. Галереї для учнів розташовані вздовж вікон, що виходять на шкільний двір. Так діти не відчувають себе закритими в чотирьох стінах.
У таких школах, що відійшли від класичної форми навчання, у дітей активно зростає успішність і знижується кількість неврозів, властивих для дітей шкільного віку. Крім того, вони змінюють соціальну ситуацію в районі в цілому, тому що дають людям розвиватись у будь-якому напрямку в майстернях, клубах за інтересами і спортивних комплексах.
Крім того Фінляндія – перша у світі країна, де замість традиційного предметного викладання матеріалу спробували запровадити викладання за темами. Діти, що навчаються за такою системою, набагато легше сприймають міжпредметні зв’язки і сприймають світ навколо цілісним, а не поділеним на окремі дисципліни. Згадані елементи лібертарної педагогіки штовхають фінську систему освіти на найвищі позиції світових освітніх рейтингів, таких як наприклад Programme for International Student Assessment (PISA).
