Pryama DiyaТеорія та історіяРухРадіоФотогалереяБібліотекаСамоосвітні проектиПравові аспектиПосиланняПошукГазетаКонтактиПриєднатись до нас
ГоловнаПодії та коментаріПро насНовини
АнонсиКреатив

Теорія та історія

RSSUA | RU | EN
1 2 3 4 5 6
Виклав ( 2011-02-21 22:25:12 )



22 лютого – дата малопомітна та абсолютно невідома, не тільки для вітчизняних студентів, але й взагалі для України. Ця дата нецікава: владі, бо це не той день, коли можна влаштувати святкування заради власного піару, звичайним людям, бо ця дата не є приводом для веселого гуляння. 22 лютого – це черговий день пам’яті. Пам’яті студентського спротиву насильству і жорстокості.

У всі часи та у всіх країнах студентство першим виходило на боротьбу з несправедливістю і за краще майбутнє. Не стала винятком й Німеччина. Можна довго згадувати всі сторінки боротьби німецької молоді, яка до речі продовжується й сьогодні, проте особливої уваги заслуговую часи панування нацистської ідеології, часи, коли треба бути особливо мужнім та сміливим, щоб протистояти тій абсурдній жорстокості, що нав’язувалася правлячим класом.
далі...

коментарі


Виклав ( 2011-02-12 21:00:45 )



Саме така нав’язлива фраза супроводжувала мене під час прочитання винятково цікавого й безмірно песимістичного аналізу Клер Бішоп ситуації з фінансуванням культури загалом, а мистецтва й освіти зокрема у Великій Британії. Коротко переказуючи суть справи: надалі великі й успішні отримуватимуть багато, малі й експериментальні – мало або й нічого. Таким чином, сильні стануть сильнішими, слабкі зникнуть. Державною програмою скорочення фінансування передбачається, що всі гуртом активізуються в царині фандрейзингу й все більша частина потреб культурних інституцій фінансуватиметься за рахунок приватного капіталу, тоді як держава свої видатки на мистецтво скоротить. Скоротить безпрецедентно. далі...

коментарі


Виклав fantom ( 2011-02-09 11:22:23 )

В конце 2010 года российское издательство «УльтраКультура 2.0» выпустило книгу Марка Фишера «Капиталистический реализм: Альтерантивы нет?». Теоретик культуры, яркий публицист и блогер исследует в своей работе связи современной культуры, образования и «рыночного сталинизма». Это жесткая критика постфордистского капитализма, которое характеризуется автором как общество контроля, в котором доминирует ощущение отсутствия альтернатив капиталистической реальности. Причем в «Капиталистическом реализме» достается всем. В ближайшее время на сайте «Ліва Справа» выйдет развернутая рецензия на эту довольно безжалостную книгу.

Марк Фишер преподает в «Центре культурологических исследований» Голдсмит-колледжа Лондонского Университета, а также работает учителем философии в «Городском литературном колледже» Лондона. Поэтому не одну страницу он посвящает анализу современного британского образования. Предлагаем вниманию читателей сайта "Пряма Дія" фрагменты из книги, любезно предоставленные в наше распоряжение издательством «УльтраКультура 2.0».

далі...

коментарі


Виклав ( 2011-02-07 17:01:34 )



Нещодавно МОНМС затвердило Концепцію літературної освіти. Текст відповідного наказу від 26 січня № 58 оприлюднено на сайті Міносвіти. Крім того, точаться суперечки щодо прийняття новового закону "Про мови", при чому дехто з владців схиляється до того, що закон слід прийняти негайно . У цих обставинах у певних колах громадськості підіймаються хвилі обурення. Однак привертання уваги громадськості до мовно-національних питань має свій "темний бік": значно більшою небезпекою, ніж самі владні проекти в цій галузі, може виявитися якраз галас довкола згаданих питань. далі...

коментарі


Виклав Admin ( 2011-01-14 10:28:59 )



Можно подумать, что попытка учителя английского языка из одного захолустного американского университета показать связь между скудостью американского образования и легковерием американского общества может быть немного тривиальна, считая, что мы вступаем в первое, открыто признаваемое имперское приключение стареющего капитализма США, но потерпите немного. Вопрос, который поднимает мой опыт преподавания, таков: почему молодые люди обучатся такому чудовищному невежеству?

«Я не читаю», – говорит молодая студентка без малейшего смущения. Она даже не догадывается, что открыто признавать у себя отсутствие привычки к чтению в университете это все равно, как если бы кто-нибудь в обычной жизни хвастался, что он решил не дышать. далі...

коментарі


Виклав fantom ( 2011-01-10 16:22:52 )



Південь Мексики, штат Чіапас. В 1994 році він став відомий на весь світ через появу руху сапатистів. Перші альтерглобалісти, прихильники радикального звільнення людини, індіанські повстанці — це про них. Взявши контроль над значною частиною штату, вони почали втілювати те, що раніше прийнято було називати утопією — вільне від держави та експлуатації суспільство. І те, що саме на сапатистських територіях триває масштабний експеримент із лібертарної педагогіки, не повинно викликати подив.

“Пряма дія” публікує статтю Густава Естева, активіста й інтелектуала, колишнього радника сапатистів, який живе й працює на півдні Чіапасу, в містечку Охака. Його досвід іще раз доводить: інша школа можлива.


Кілька років тому ми досліджували радикальні виступи проти освіти та шкіл в селищах і передмістях, особливо серед корінного населення. Кілька шкіл було закрито, а вчителів звільнено. Проте переважна більшість уникли такого типу політичного протистояння, натомість обходили шкільну систему, манівцями повертаючи та відновлюючи притаманні корінному населенню умови навчання. далі...

коментарі


Виклав ( 2011-01-08 21:04:33 )


Меня пугали в детстве Гегелем. На стеллаже в прихожей стояла книга о нем из серии "Жизнь замечательных людей". Стояла почему-то не как все книги, а обложкой вперед, и на меня, когда я собиралась на улицу или возвращалась домой, был направлен тяжелый взгляд, полный непонятной укоризны. "Вот ты капризничаешь, - говорила мне строго бабушка, - а дяде это не нравится". Я с опаской смотрела на вытянутое лицо, обрамленное длинными волосами, и понимала, что такому дяде понравиться вообще сложно. Мне было лет пять. Чуть позже я узнала, что это - Гегель, великий немецкий философ. В 15-16 лет я его, хоть и не без труда, уже читала. Что такое философия, я знала, наверное, с рождения или даже раньше, мои родители занимались ею, как мне казалось, всегда, а мама защитила диссертацию, будучи беременной мною. далі...

коментарі


Виклав Admin ( 2010-12-28 09:59:31 )

Стаття, яку ми публікуємо, є суб'єктивною думкою автора. Його особистим поглядом на систему освіти та шляхи її реформування. І хоч багато з "рецептів" автора досить дискусійні, його погля на навчальний процесс "з середини" та спроба пошук альтернатив безперечно заслуговують на увагу та подальше обговорення.

Кінець грудня приносить для всіх студентів одну тяжку звістску: настав час зимової сесії. Деякі з них вчилися сумлінно: ходили на пари, старанно виконували завдання, відповідали на семінарах. Інші, навпаки, мали купу "боргів". Але чомусь так часто трапляється, що викладачі змушують грати не за правилами: "скидуватись" на подарунки, давати хабаря, мотивуючи це або недостатньою кількістю балів, або наявністю пропусків. далі...

коментарі


Виклав Admin ( 2010-12-21 12:33:24 )



Неужели из университетов исчезнут гуманитарные науки? Сам этот вопрос абсурден. Это все равно, что спрашивать, исчезнет ли алкоголь из баров или эгоизм из Голливуда. Как не может быть бара без алкоголя, так и университет не может существовать без гуманитарных наук. Если история, философия и прочие исчезнут из академической жизни, на их месте останутся лишь заведения для обучения техническим навыкам или корпоративные исследовательские институты. Но это был бы уже не университет в классическом смысле слова, и называть его так было бы ложью. далі...

коментарі


Виклав Admin ( 2010-12-16 12:36:09 )



Эта статья британского профессора Дэйва Хилла, непосредственного участника протестов против сокращения расходов на образование в Великобритании была написана 2 декабря, после массовых протестов прошедших по всей Англии. Хилл не только, и не столько описывает сами протесты, но показывает классовый характер системы образования в стране и потенциал для ее изменения.

Студенты бунтуют! И совершенно правильно делают. От мощной 52–тысячной демонстрации в Вестминстере 10 ноября (которая прошла через штаб партии Тори в Миллбанке – не самый обычный день в этом офисе!) – к дисциплинированным и организованным студенческим оккупациям, сидячим забастовкам и семинарам в Лидском, Манчестерском, Сассекском, Мидлсекском и других университетах, через последующие Дни Действий, к студенческим протестам по всей Европе – в Париже, Лиссабоне, Афинах, Дублине. Студенты говорят, поют, действуют, требуют. далі...

коментарі


1 2 3 4 5 6

This work is licensed under a Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License