Вслід за ментально братськими російськими чиновниками, українські можновладці вирішили всерйоз взятись за духовні скрєпи населення.
2 червня 2015 було прийнято Закон №1447 «Про внесення змін до деяких законів України щодо заснування релігійними організаціями навчальних закладів», що дозволяє релігійно-духовним інститутам здійснювати навчально-виховну діяльність та видавати дипломи державного зразка. Роблячи такий крок, держава знімає з себе відповідальність за забезпечення нормальною освітою всіх бажаючих, натомість передає ці обов’язки церкві, яка мало того, що буде вести через ці заклади свою пропаганду, та ще й буде надавати учням та студентам викривлену модель дійсності, побудовану не на наукових висновках, а на мракобісній езотериці. Оскільки внесок церкви у науково-технічний прогрес останніх десятиліть не особливо помітний, то вважаємо, що освітою мають займатись люди науки, а не бородані в рясах.
Ще одна ініціатива, що покликана плекати “правильного” та слухняного громадянина – затвердження концепції про національно-патріотичне виховання серед учнів навчальних закладів. Їм буде прививатись любов до батьківщини, державної символіки і т.д. Дивовижно, що люди, які розповідають про одвічність українського народу, мають вдовбувати цю національну ідентичність дітям у голову з раннього віку.
Загалом, ці ініціативи покликані засмітити голову дітям псевдонауковим пропагандистським непотребом, який покликаний захищати інтереси правлячого класу. Всім чудово відомо, що духовні принципи не особливо працюють у середовищі олігархів, а патріотична риторика завжди залишиться лише пафосом вишиватних депутатів, що не будуть ризикувати своїми статками та шкурами під час війни.
