У Київському національному університеті ім.Т.Шевченка прийшов час виборів, а точніше, перевиборів ректора, оскільки дійсний ректор, Л. Губерський йде на черговий термін. Не складно зрозуміти кого змушені підтримувати викладацькі колективи та ручні «покемонські» органи самоврядування. Однак крім добровільно-примусової підтримки електорату в арсеналі одного з найкращих вузів країни є й інші способи боротьби за владу, такі як відрахування незгодних.
Детальніше про історією конфлікту, про те, як сталося, що всі керівні посади в ЦВК займає одна людина (Цвих В.Ф,), а його заступники(один з яких в минулому його особистий водій) стають у руля Виборчої Комісії та виганяють студентів з “відкритого” засідання ЦВК ви можете прочитати, наприклад, тут так же само як й ознайомитися безпосередньо з позицією “Шевапіл”.
Так, 15.09. стало відомо, що двох членів студентського неформального об’єднання “Шевапіл” було відраховано з університету після того, як вони на комісії “не склали” іспит з предмету “Історія зарубіжних політичних вченнь”. Показово й те, що голова комісії, Володимир Федорович Цвих не був присутній не перездачі. Найбільше обурює те, що крім безпосереднього авторитарного тиску на незгодних влада використала відверто сталіністські методи, тобто, почала переслідування близьких людей активістів. Це в найвищій мірі компроментує діючу верхівку університету і виглядає, як справжній виклик усім студентам з активною позицією.
Незалежна студентська профспілка “Пряма дія”, базуючись на анархістських засадах, скептично ставиться як до інституту парламентаризму (у тому числі й університетських аналогів), так і до виборів та виборних посад. У такій системі студенти позбавлені можливості щось змінювати.
Розуміючи неспроможність змінити систему освіти в рамках ієрархічних відносин “ректорського феодалізму”, ми разом з цим підтримуємо студентську ініціативу, яка хоч і є реформістською, але направлена на боротьбу з корупцією та поліпшення умов навчання та діяльності студентства. В той же час ми розуміємо, що боротися треба з причиною, а не з наслідком. Саме тому ми вважаємо, що вибори в КНУ ще раз демонструють потребу низової (само)організації студенства у боротьбі за свої права. Будь-які спроби делегації влади виборним представникам призводять до ієрархії та авторитарності і, як наслідок, до наступу на студентські свободи та репресії проти незгодних.
Ні бога, ні пана, ні ректора й декана!
Свобода, рівність, студентська солідарність!