“Це вкотре доводить, що якість навчання та викладання не є пріоритетом для очільників галузі”, – наполягає Інна Совсун.
Також, на її думку, скорочення навчального року і термінове завершення його на місяць раніше безперечно внесе безлад у навчальний процес. При цьому, навчання в українських вишах і так є перенасиченим, адже через недолугість системи вищої освіти українські студенти зараз мають на третину вище навантаження порівняно з європейськими студентами.
Таке високе навчальне навантаження закріплене навіть у документах, котрі регламентують рух української освіти до Європейського простору вищої освіти.
Так, Україна взяла на себе зобов’язання перейти до Європейської кредитно-трансферної системи (ЄКТС), головною частиною якої є визначення того, скільки кредитів “важить” той чи інший навчальний курс, тобто, скільки часу студент має затратити для того, щоб вивчити предмет.
Інна Совсун пояснює, що це робиться для того, щоб підвищити мобільність студентів між університетами та країнами, адже з такою уніфікованою системою університет може легко визначити рівень студента, обсяг вивчених предметів тощо.
Проте, якщо в Європі 1 кредит ЄКТС дорівнює 25-30 годинам навчання, то за українськими нормами ця цифра становить 36 годин. При цьому, загальна кількість кредитів на навчальний рік є однаковою для Європи та України – 60 кредитів на рік. Як наслідок, навчальний рік європейського студента дорівнює 1500-1800 годин, а українського – 2160.
Тобто, через недолугу систему освіти в Україні студент змушений вивчати більшу кількість предметів, розосереджуючись та не маючи можливості сконцентруватись на отриманні фахових знань, вважає Інна Совсун.
Цьому, на її думку, може бути декілька системних причин. По-перше, це відсутність в Україні спеціалізованої старшої школи (яка мала б бути впроваджена у рамках 12-річної школи). Внаслідок цього перші два курси навчання в університеті перевантажені базовими предметами, які в країнах Євросоюзу вивчаються на рівні старшої школи.
По-друге, через велике аудиторне навантаження міністерство утримує певний сталий рівень навантаження викладачів. За ситуації, коли викладачеві в університеті платять більшою мірою тільки за аудиторні години, їх скорочення призвело б до зменшення зарплат у викладачів.
Інна Совсун висловлює думку, що “такий формат нарахування зарплат необхідно міняти, проте міністерство, вочевидь, не спроможне провести таку складну реформу, тому намагається просто утримати status quo і не чіпати базової для реформування освіти проблеми викладацького навантаження”.
Таким чином, вважає фахівець, перенасиченість навчального процесу призводить до того, що студенти не можуть сконцентруватися на фахових предметах. Предмети ж загального профілю викладаються “для галочки” і радше відбирають час, аніж підвищують освітній рівень студентів.
Як повідомлялось раніше, у зв’язку з проведенням футбольного форуму Євро-2012, Міністерство освіти і науки, рекомендує вузам оптимізувати навчальний процес у наступному навчальному році.
Освіта.ua