У скільки ж нам, на думку деяких особливо турботливих представників адміністрації, має обійтись бажання набрати реферат на ноутбуці, випрати шкарпетки, випрасувати футболку або блузку, чи зварити собі чаю? І звідки взялись такі феєричні ціни, як 100 грн. на місяць за однокамерний холодильник, чи 60 грн. на місяць за персональний комп’ютер?
Враховуючи, що в Наказі № 361 у розрахунку вказані кВт/год, припустимо, що базовою ціною для розрахунку вартості експлуатації став якраз обсяг додатково спожитих енергоносіїв.
Можливо, вся справа в енергоспоживанні? Давайте розберемось!
Норма, яку вказує НКРЕ (Нацкомісія з регулювання енергетики) для сумарного місячного споживання електроенергії двох третин українських домогосподарств не перевищує 150 кВт/годин, або 250 кВт/годин для тих, хто використовує електроплити (до цієї групи входять наші гуртожитки).
Натомість за статистикою International Energy Agency за 2008 рік, загальне середнє річне споживання електроенергії в українських домогосподарствах складало 674 кВт/години на людину, або близько 56 кВт/годин на місяць1 ( residential electricity consumption, per person, 2008, ІЕА ).
На думку ж творців зробленого в НаУКМА розрахунку, середньому українцю цього б мало вистачити на те, щоб протягом місяця прати собі шкарпетки. І ще трохи на зарядку для мобільного лишиться.
Спробуємо інакше – проста арифметика показує, що за статистикою наказу НаУКМА могилянець, що використовує цей загалом стандартний набір електроприладів (з двокамерним холодильником та без ноутбука) мав би споживати 1988, 1 кВт/год на місяць – що перевищує середнє річне (!) енергоспоживання середньостатистичного британця (за даними на 2008 рік – це 1934 кВт/год на людину щороку). (див. пруф-лінк вище).
В результаті виходить, що мешканець Могилянського гуртожитку, який користується усіма благами електротехніки, посідає четверте місце в світі (23 553 кВт/год.) після Ісландії, ОАЕ та Норвегії у річному загальному (!) споживанні електроенергії на душу населення (з врахуванням промисловості та інших енерговитрат) ( total electricity consumption, per person, 2008 ).
Не знаю, як щодо виробництва, але у споживанні, на думку творців розрахунків, могилянці давно вийшли на промисловий рівень.
До яких висновків нас підштовхують дані статистики?
По-перше, розробники цих розрахунків, вочевидь, ніколи не мали справи з побутовими приладами, інакше б добре знали, що мотори холодильників працюють не цілодобово, а в середньому 2 години на добу, що забезпечує постійне підтримання низької температури. А енергоспоживання застарілого ноутбука в мережі із зарядженою батареєю (час заряджання якої становить в середньому 2 години) складає не більше 0.20 кВт/год, але аж ніяк не вдвічі більше. Також хотілося б дізнатись, де вони бачили могилянця, що має час по 6 годин на день дивитись телевізор? Чи що можна по півгодини пилососити? Явно не кімнати, зважаючи на їхні розміри.
По-друге, очевидно, що наші геніальні “рахувальники” ніколи в очі не бачили “платіжок” за комунальні послуги, де ціна за електроенергію, наприклад, для трикімнатної квартири з чотирма людьми складає близько 50 гривень. Але Могилянець – це ж не середньостатистичний українець, він здатен спожити електроенергії як маленький металургійний комбінат. І заплатити при цьому як за 13 трикімнатних квартир. Еліта, що ж іще тут скажеш.
Абсурдність наведених у таблиці даних вражає. Невідомо, хто робив розрахунки, але наказ підписаний шістьома найвищими посадовцями НаУКМА, зокрема в. о. Президента Моренцем В. П., віце-президентом з питань економіки і фінансів Дяченко Л. І, головним бухгалтером Крамаренко К. Б., начальником експлуатаційно-технічного відділу Олійником П. В. Складається враження, що шановні члени Вченої ради просто не читали того, що підписують. Бо усі інші пояснення того, що сталось, виглядають значно менш “симпатичними”. В будь-якому разі, виступи цього театру абсурду треба терміново припиняти.
Богдан Білецький, Вадим Гудима.
[sup]З.І. Якщо автори статті десь помилились у розрахунках чи наведених даних, прохання негайно повідомити – щиро сподіваємось, що десь помилились саме ми, а не відповідальні за це представники адміністрації, для яких такі розрахунки є їхнім професійним обов’язком. Бо інакше виникає питання про їх професійну придатність.[/sup]