Підстав вважати, що держава недолюбила один конкретно узятий мажорський факультет ні в кого немає. Хоча була така версія, напівжартома, що якщо вже на кому можна в усіх сенсах без проблем «зекономити», то це на юрфаці. Тому не намагатимемось зрозуміти де зависли гроші, а, щоб було цікавіше, уявимо про яку приблизно суму йдеться. Грубо кажучи, думаю, на юрфаці десь 2200-2400 студентів, тож вважатимемо, що бюджетників -1200. Степендія «хорошиста» – «округлені» 625 грн. За два місяці виходить 1,5 мільйона гривень.
Яка різниця хто формально візьме на себе відповідальність за такі кошти? Про «відповідальність» – це напівжартома. Гроші з рахунків держказначейства переходять на рахунки універа в приватному банку, який вже надасть послуги щодо видачі готівки. Для цього щомісяця оформлюється пакет нудних, по суті бухгалтерських, документів. Система мала б бути налагоджена настільки, що зупинити її могли б лише відсутність грошей у держави (але це відпадає), дуже серйозні проблеми у банка (але кажуть, що все гаразд), десь в універі у когось в ж..пі крутить (це як завжди, але ж не в такій явній формі). В банку говорили, що гроші в них на рахунку лежать, не вистачає дії ВНЗ, але ж могли й збрехати… В ректораті годували обіцянками – «наступного тижня…» у кращих кризових традиціях. В ректорат люди потрапляли пройшовши по «нічого не знаючим» ланкам методист-деканат-.
Врешті решт, почали ходити чутки про заборгованість Шеви чи деканату перед державою, перед банком, про лютих банкірів, про незнання деканом того, як порахувати стипендії за результатами набраних болонських балів…
Пропорційно до часу зростало напруження, але не улюблена нашими політиками «напруга в суспільстві», а чисто психологічна у окремих, роз’єднаних студентів. Бо, навіть якщо грошей нема, то на мажорфаку демонструвати, що аж настільки все погано – ганебно. Про якісь протести за цей час згадувалось напівжартома. Жарт саме у тому наскільки це абсурдно та неймовірно. Про організацію для висування законних вимог теж не йшлося. Орган студсамоврядування, профком факультету профспілки ФПУ відмовчувались та й зараз не помітні. А коли вони, взагалі, проявляються у складній ситуації? Вірогідно, що якісь рухи, які можна було б витлумачити як реакцію та ж сама профспілка зробила, але її офіційної заяви не чути. Подібні органи не звітують перед студентами. По великому рахунку, про них я згадав теж напівжартома; тому, що більш вірогідна масова студентська акція протесту на юрфаці чи економфаці, чи просто сніг у липні, ніж захист прав та інтересів студентів з боку цих організацій.
От 19-го чи 20-го березня «з карточки» стало можливо зняти більшу частину однієї стипендії. Тобто проблема залишається, просто, мабуть, у традиціях нашої країни хтось вирішив підстрахуватись, на випадок, якщо студенти перестануть соромитись вимагати гарантованого державою. Бо, наразі, все це нагадує ті випадки зґвалтувань, коли жертва сама поводиться як винна.
Наприкінці, дозволю собі відмітити, що в цій ситуації можна було б угледіти навіть склад злочину, але про органи слідства, які порушили б таку справу, хоча б провели серйозну перевірку – це напівжартома. Бо ж кращі слідчі – з кращих юрфаків.
Лайнистий Лайн