Про урізання професорка дізналася лише після того, як побачила розклад у вересні: замість звичайних двох пар в розкладі стояла лише одна. Викладачці ніхто нічого не повідомляв ні в березні, коли йшов запис на курси, ні перед початком занять. Більше того, у серпні 2013 з деканатом було узгоджено, що заняття з курсу, як і завжди, проходитимуть в четвер з 15:00 до 17:50.
Усі спроби вирішти проблему “полюбовно”, звісно ж, закінчилися нічим. Остаточна відповідь деканату була “одна пара на тиждень, хочете дві — тоді раз на 2 тижні”. Тож тепер студенти повинні думати, яким чином перерахувати кредити, які курси обирати на наступні роки, щоб виконати необхідну норму. А роботу професорки-сумісниці, зарплатня якої і без того становила мізерні 273 грн. при навантаженні в 4 години на тиждень, нині буде оцінено ще нижче.
Зрештою, студент(к)и та викладачка домовились проводити додаткову неоплачувану пару в позааудиторний час. Адже жага до знань стоїть понад бюрократичною сваволею, хоч за це викладачці доведеться поплатитися і без того мізерним заробітком та власним часом, а студентам — перенавантаженням.
ПД-НаУКМА