Студентські збори анонсувались від імені студентської профспілки „Пряма Дія” та на її сайті, однак нацисти лицемірно сказали, що їх теж зацікавило обговорення кампанії проти комерціалізації освіти. Втім, їхні справжні наміри були зрозумілі ще під час київського маршу 12 жовтня, коли вони прийшли з антисемітськими плакатами проти міністра Дмитра Табачника. Організатори публічно промовили: такі дії – провокація і попросили прибрати плакати. Ультраправі погодились, але потім неодноразово намагались порушити домовленість, а дехто з них обіцяв влаштувати „проблеми”.
Підозри щодо їхньої агресивності підтвердились і 20 жовтня. Отримавши відмову на прохід всередину, нацисти почали грубо лаятись з організаторами заходу, а також фізично не пускати студентів, бажаючих потрапити на збори. Поведінка цих осіб яскраво свідчила про їх наміри – спровокувати конфлікт і зірвати захід.
[sup]Неонацисти блокують вхід на студентську сходку[/sup]
Був ще один вагомий аргумент не довіряти ультраправим. У червні 2009 р. один із них – Олексій Бешуля – закликав студентів не йти на протести проти постанови КМУ №369, організовані „лівацькою” профспілкою. Не дивлячись на саботаж та штрейхбрейкерську поведінку, кампанія пройшла успішно. Однак сьогодні реакційні сили намагаються взяти реванш і посилити свій вплив. На щастя, організаторам зборів вдалось не допустити переростання дискусії у бійку. Інакше би втрутилась міліція і збори припинились.
Серед ультраправих були представники, партії „Свобода” та її „молодіжка” – „автономні неонацисти”. Студактивісти пояснили, що не хочуть аби їхній протест був приватизований партійною бюрократією, так само як і дискредитований прихильниками „расової чистоти” і зведений до маргінесу. „Пряма Дія” ніколи не приховувала симпатії до гасла міжнародної студентської солідарності. Тим більше профспілка не має жодної терпимості до людей, які демонструють зневагу до її принципів і водночас намагаються паразитувати на її успіхах.
[sup]Новобранці профспілки пишуть заяви на вступ[/sup]