А тепер уяви, що ти дивишся з екрана комп’ютера записану лекцію, тягнеш руку, а голова, що розмовляє, ігнорує тебе. Або що ти подивився кілька годин відео і не впевнений, чи зрозумів і запам’ятав усе, що хотів пояснити викладач. Або тебе надихнула якась лекція, а тобі ні з ким поділитися враженнями. Або курс потребує групової роботи, а ти не можеш знайти групу. Тут приходять на допомогу інші засоби: форуми, інтерактивні тести, соціальні мережі, в різних комбінаціях з якими відеолекції і утворюють те, що називають онлайн-курсами.
MIT (Massachusetts Institute of Technology)
OpenCourseWare – один з перших сайтів з онлайн-курсами, що здобув шалену популярність. На цьому сайті дуже багато матеріалів, але мало інтерактиву (а в ньому ж половина привабливості онлайн-курсів). Це просто записи аудиторних занять, тому тривають вони, відповідно, годину-дві, а не 5-15 хвилин, як на інших сайтах.
Academic Earth — величезний репозиторій відеолекцій з різних сайтів та від різних університетів, в тому числі MIT.
videolectures.net Ідея та сама, тільки паралельно з лекціями ідуть слайди, які коротко описують слова лектора, та інтерактивний список слайдів (на кшталт плейліста), за допомогою якого легко знайти потрібне місце в лекції. Паралельно з деякими лекціями ідуть слайди, які коротко описують слова лектора, та інтерактивний список слайдів (на кшталт плейліста), за допомогою якого легко знайти потрібне місце в лекції.
З прослуханих відео мені найбільше запам’яталася лекція, в якій демонстрували застосування другого закону Ньютона для опису руху математичного та пружинного маятників. Лектор записував формулу і одразу ж ставив експеримент, щоб порівняти рух справжніх об’єктів з тим, що мало вийти згідно з формулою. Наприкінці лекції автор проїхався верхи на величезному маятнику, який спустився звідкилясь зі стелі, щоб показати, що за допомогою математичного маятника можна виміряти прискорення земного тяжіння незалежно від його розмірів і ваги вантажу, прив’язаного до мотузки. Лекція завершилася фразою: “Фізика працює!”
coursera.org
Welcome to Coursera
Найпопулярніший на сьогодні сайт для онлайн-освіти надає доступ до онлайн-курсів викладачів 33 університетів, в тому числі Стенфорда, Прінстона, Едінбурзького університету, Мічиганського університету, університету Торонто, Берклі – та чого там, увесь список складається переважно з відомих тобі назв; всього 195 курсів (на момент написання цього речення – адже постійно додаються нові курси), більшість з яких – університетського рівня. Все це – виключно безкоштовно.
Як і на інших сайтах, слухати лекції на Курсері можна в будь-який час. Щоправда, на відміну від більшості аналогічних сайтів, курси на coursera.org відбуваються лише в певні періоди часу – так само, як курси в звичайних університетах відбуваються в протягом конкретних тижнів у конкретних семестрах. Відповідно, в цих курсах є поточні і кінцеві дедлайни. Проте в цьому є і свої плюси. По-перше, дедлайни, як не крути, це додаткова мотивація послухати щось саме зараз, а не відкладати в невизначено довгу шухляду. По-друге (це, як на мене, важливіше), оскільки курс відбувається в певний період, люди слухають його одночасно і перебувають на приблизно однаковому рівні, тож можуть утворювати навчальні групи, дискутувати тощо.
Лекції на Курсері досить інтерактивні: ти можеш відповідати на прості запитання протягом лекції, щоб перевірити, чи все зрозуміло. Це схоже на практику хороших викладачів час від часу запитувати щось в аудиторії. От тільки під час звичайної лекції завжди знаходяться задроти, які вигукують відповідь раніше, ніж інші бодай усвідомлять, що прозвучало питання. Натомість у форматі опитування під час відеолекції можливість перевірити себе (або пропустити повз увагу) має кожен. До того ж, такі поточні перевірки під час навчання не оцінюються, тож твоїх помилок ніхто не помітить – ти можеш спокійно вчитися на них.
Зазвичай також можна одним кліком скачати слайди, використані в лекціях, а також конспект того, що говорить викладач на відео – на випадок, якщо ти сприймаєш краще прочитане, а не почуте. До деяких курсів викладачі додають список літератури: іноді необхідної для складання тестів чи іспитів, іноді – просто додаткової, для поглибленого вивчення. Словом, усе як в нормальних університетських курсах. Тільки цікавіше.
Прослухавши частину курсу, ти можеш виконати пов’язані з нею практичні завдання, які автоматично перевіряються скільки завгодно разів. Для здобуття практичних навичок, таких як арифметичні операції чи англійська граматика, існує можливість автоматично генерувати типові задачі. Завдання, які вимагають перевірки людиною, перевіряють самі слухачі курсів (peer grading).
Також на Курсері ти маєш можливість обговорювати все, що є в курсі, на форумі. Десятки тисяч людей слухають курс одночасно, і можна досить швидко отримати відповідь — якщо не від розробників курсу, то від товаришів-слухачів. Питання, знову ж таки можна, поставити в будь-який час дня і ночі, бо так чи інакше в якомусь куточку Землі в цей момент буде день і купа охочих відповісти.
Якщо ти хочеш набути не лише знання, а й певного символічного капіталу, то на Курсері в тебе є можливість проходити поточні тести і складати іспити, щоб отримати електронний сертифікат. Сертифікатом можна просто пишатися, а можна використати його, скажімо, в своєму резюме при прийомі на роботу.
Повний перелік курсів, розміщених на Курсері, можна подивитися тут .
Розкажу докладно про Моdel Thinking – найвдаліший, на мою думку, з усіх курсів, що я слухав на Курсері. Цей курс аналізує важливі явища в соціології, економіці, біології за допомогою математичних моделей. В кожній лекції викладач будує модель, здавалося б, настільки просту, що вона не може відповідати дійсності. Але потім лектор демонструє, що модель все ж описує досліджуваний процес досить близько до реальних даних – більше того, за її допомогою можна передбачати подальший розвиток подій. Наприклад, досліджуючи сегрегацію, лектор показує дані у вигляді мап, на яких різними кольорами позначені регіони, де більшість населення складають представники певних етнічних груп.
Нью-Йорк і Детройт
Для побудови моделі лектор припускає, що кожен індивід при виборі помешкання потребує деякий мінімальний відсоток схожих на нього сусідів – інакше він переїжджає. Індивіди в цій моделі проживають в комірках великої квадратної сітки, де кожен має до 8 сусідів. До запуску моделі рівна кількість людей двох різних типів з заданим відсотком толерантності довільно розташовані по кварталу. Далі в кожен момент часу незадоволені люди змінюють місце проживання, а задоволені — лишаються. І так поки всі не стануть задоволені. Найцікавіше те, що відсоток толерантності кожного індивіда може бути дуже великий – скажімо, кожен мешканець потребує всього 30% схожих на нього людей, а отже, його цілком влаштовує, що він буде в переважній меншості, – однак навіть за такої умови сегрегація виходить разючою. На цьому скріншоті розташування ідивідів до запуску моделі:
А тут – ті самі на 70% толерантні індивіди, але вже цілком задоволені в своїх потребах:
В результаті вони опинилися оточенні на 70%, а не на 30% схожих людей! А варто лишень збільшити індекс нетолерантності до 52%, як виходить така картина:
Люди мешкають у на 94% однорідних спільнотах! До того ж, зверни увагу: між групами індивідів різного кольору утворилися чорні ділянки відчуження.
Як бачиш, згідно з цією моделлю, навіть у суспільстві, де кожен окремо взятий індивід досить толерантний, на макрорівні виникає сегрегація. Такий-от неочікуваний, але підтверджений фактичними даними про розселення в американських містах висновок. Хто з нас дізнався би про це, якби не курс Model Thinking на Курсері?
Від слухача Model Thinking вимагаються лише знання шкільної математики, хоча пояснення моделей часто вимагає знання університетської програми. В другому випадку теорію пояснюють оглядово, хвилин за 10, одразу з поясненням, навіщо вона знадобилася.
В курсі змодельовано сегрегацію, поширення протестних настроїв, овації після вистави, економічне зростання, поширення епідемій, антагоністичні ігри, гру “Життя” тощо. Принципи моделювання зачіпають не лише статистику, а й теоретичну соціологію сягають навіть таких глибинних аспектів суспільного життя, як відхилення від раціонального способу прийняття рішень, різні “упередження” (biases), яких не можемо уникнути ні ти, ні я: схильність переоцінювати теперішнє задоволення і недооцінювати майбутнє; схильність несвідомо вибирати на користь наявного стану справ тощо.
Курс Model Thinking мотивує вивчати такі університетські курси, як «Теорія ймовірності», «Статистика», «Теорія прийняття рішень та керування», «Математичне моделювання дослідження операцій». Утім, тобі необов’язково бути студентом математичного факультету, щоб реалізувати цю мотивацію: на Курсері та інших сайтах, про які ми зараз ще поговоримо, є курси з більшості цих предметів! Таким чином, йдучи від якогось одного курсу, ти можеш скласти власний навчальний план, вивчити все, пов’язане з цікавою тобі задачею чи сферою – і не вивчати нічого зайвого.
Khanacademy
Презентація на TED Talks . Обов’язково подивися!
Inspired by MIT
Ханакадемі – це особливий сайт, він багато в чому відрізняється від інших сайтів для онлайн-освіти. Ханакадемі не вимагає від учасника жодної підготовки: навіть якщо в силу віку чи інших причин ти вперше чуєш про математику чи фізику, Салман Хан має для тебе пояснення навіть найбазовіших ідей – наприклад, додавання. Якщо ж ти школяр і тобі вже остогидла математика, а на Ханакадемі ти потрапив у пошуках допомоги з контрольними й іспитами – раджу переглянути, скажімо, вступну лекцію про функції. «Давайте означимо функцію “Сал”, – каже закадровий голос, а електронна ручка малює на екрані скриню, підписану цим іменем. – Я – функція. Ця функція приймає на вхід їжу, а видає… Ну, не вдаватимусь в подробиці, що ще я видаю, коли мені дають їжу, але… Я видаю відео з математики! Сал(їжа)=відео з математики!» Ти ще ніколи не сміялася на уроці математики? Тоді вітаю з першим разом!
Через такі риси, як прості й розлогі пояснення, переважання шкільного рівня в темах відео, плюшки на кшталт значків за особливі досягнення, балів та аватарок Ханакадемі часто вважають сайтом виключно для дітей. Це не так: по-перше, на сайті є і матеріали університетського рівня (скажімо, з математики, економіки, програмування); по-друге, і для людей з золотою медаллю чи студентів-математиків навіть відео на елеметарні теми у виконанні Салмана Хана будуть захопливими та роздупляючими (перевірено на авторах цього тексту). Тож не варто зверхньо пхекати, краще проглянь на Ханакадемі всю математику, включно з множенням і діленням.
Ханакадемі відрізняється від інших сайтів не лише рівнем наповнення і підходом до слухачів. У цього сайту зовсім інша структура: немає окремих курсів, натомість є цілісна програма, що дозволяє тобі почати з того місця, яке тебе найбільш зацікавило, і рухатися від цього в будь-який бік – вглиб до основ чи вгору до тонкощів. У цьому допомагає розподіл відео за предметами, розташованими в порядку зростання складності (розділи «Арифметика», «Алгебра», «Матаналіз» тощо), а всередині предметів – за темами, теж більш-менш у такому порядку (скажімо, «Алгебра» містить теми «Лінійні рівняння та нерівності», «Степені і корені», «Логарифми», «Многочлени», «Функції» і т.д.). Допомагає орієнтуватися в своїх потребах і зацікавленнях і впорядкування практичних завдань у вигляді дерева знань (як дерево технологій у грі «Цивілізація» ), де всі завдання пов’язані одне з одним, так ти бачиш, що тобі треба опанувати, щоб зрозуміти тему, яка тебе найбільше зацікавила – і які можливості тобі відкриються, коли ти вивчиш цю тему.
Навіть стиль самих відео на Ханакадемі не схожий ні на що інше. Тут немає заготовлених заздалегідь слайдів, біля яких балакуча голова відтворює свій конспект. Усі відео цілком спонтанні. Починається все з чорного екрана, на якому в ході розвитку теми з’являються різнокольорові формули, графіки чи навіть досить майстерні малюнки. Ти не бачиш автора, лише чуєш його голос, і можеш уявляти собі його яким завгодно – це створює додатковий затишок і комфорт. Автор знає, якого результату він хоче досягнути в кожному відео, але не завчає наперед текст лекції, а просто розмірковує вголос. Складається враження, ніби він сидить поруч і ви нарівні обговорюєте спільну проблему, на яку поки не знайдено відповіді.
Автор однаково ставиться до всіх слухачів: усі відео від арифметики до політичної ситуації в Греції викладаються в однаковому тоні, ніби пояснюються тій самій людині. В одному з інтерв’ю Сал зізнається, що цією людиною є він сам. Він уявляє себе, який ще не чогось не знає, коротко розказує чому йому спало на думку дізнатися про це (а не вважає матеріал шкільної програми корисним просто тому, що це матеріал шкільної програми), чому він обрав такий хід думок (intuition), власне, пояснює самому собі.
Нарешті, Ханакадемі надає чи не найзручніший з усіх сайтів майданчик для спілкування: під кожним відео є міні-форум, де кожен може поставити питання на тему відео, відповісти комусь, взяти участь у дискусії чи просто подякувати автору і розказати йому, який він хороший і як ми його любимо. Почитай якось коментарі під рандомно обраним відео – і ти зрозумієш, що моя розлога реклама не передає й дещиці того, чим стає для людей Ханакадемі.
Udacity
Inspired by Khanacademy
Цей сайт зібрав докупи найкращі риси з Ханакадемі і Курсери. Так само, як у Курсері, матеріали тут зібрані в курси, серед яких більшість – складні курси університетського рівня. Однак, на відміну від Курсери, автори курсів – не обов’язково мегапрофесори відомих університетів: часто це просто натхненні, шарящі люди. Як і в Курсері, після проходження курсу ти отримаєш електронний сертифікат. Однак на Юдасіті ти можеш отримати ще й паперовий сертифікат, склавши офлайновий іспит у спеціальному центрі оцінювання, не залежно від твоїх поточних оцінок чи кількості прослуханих відео (як у Курсері). На відміну від Курсери, на Юдасіті курси не проходять по тижнях і семестрах, і взагалі немає ніяких дедлайнів. Можна сперечатися, чи потрібні дедлайни, але основний аргумент за них – що коли курс проходить у якийсь обмежений період часу, багато людей перебувають на тому самому етапі одночасно і можуть обговорювати завдання і допомагати одне одному на форумі – вже не дуже актуальний: ці курси слухає стільки людей, що в будь-який момент знайдеться хтось, хто вчить те саме, що й ти, і готовий про це поговорити.
Методика ж викладу на Юдасіті більше схожа на Ханакадемі. Основне в цих курсах – не відео, а практичні завдання і опитування. Курси на Юдасіті найбільш інтерактивні з усіх, що мені траплялися: кожні 0.5–5 хвилин лекція зупиняється і в тому ж вікні з’являється текстове вікно для відповіді на задачу, або питання з кількома варіантами відповіді, або навіть відкривається онлайн середовище програмування! Тобі ніколи відволікатися і втикати, тебе постійно спонукають задумуватися, ставлять провокативні (tricky) питання, змушують робити щось самій, негайно використовувати те, що ти вивчила.
Візуальна частина відео на Юдасіті схожа на інфографіку . Тут немає заздалегідь підготованих слайдів, натомість лектор пише все під час лекції, як на дошці – і як в Ханакадемі. Балакучі голови не присутні весь час, як в багатьох курсах на Курсері, а з’являються, лише коли нічого не треба малювати на дошці.
Нарешті, курси на Юдасіті проблемно-орієнтовані, тобто знання подають не як важливе саме по собі (чи через те, що, наприклад, воно входить до шкільного чи університетського курсу), а як потрібне для вирішення певної проблеми, що постає перед глядачем. Скажімо, ти вчишся програмувати пошукову машину (щось на кшталт Ґуґла), а базові поняття програмування (змінні, присвоєння, розгалуження, цикли, функції, списки, рекурсивні процедури) та алгоритми (сортування, бінарний пошук) вивчаєш лише остільки, оскільки вони потрібні для виконання цієї задачі. Ти поставив собі питання: «Як порахувати радіус Землі лише за допомогою знання і технологій рівня античної Греції?», а елементи моделювання, тригонометрії, оптики, теорії похибок ти вивчаєш лише тому, що без них неможливо обійтися, коли шукаєш розв’язок.
Ще кілька посилання посилань на аналогічні ресурси:
CodeGoogle – багато курсів, що стосуються програмування. Особливо доставляють туторіали, як-от дводенний курс Python
Теорія і практика – російська платформа для обміну знаннями. Розробники почали з відеолекцій, але не обмежилися ними. На сайті також поширюється інформація про різні курси, грантові навчальні програми. Крім того, їм належить ініціатива «Третє місце» – сервіс, який допомагає з користю використовувати ресурси міста – супільний простір – для роботи, навчання і групових проектів. У такий спосіб заохочується неформальне навчання та утворення локальних спільнот.
Хочу все знать! – канал на ютубі, призначений для підготовки до ЕГЭ (російського ЗНО).
lektorium.tv , compsciclub.ru/video – кілька сайтів з відеолекціями для айтішників російською мовою.
openculture.com/freeonlinecourses – збірник онлайн курсів з різних сайтів. Багато гуманітарних дисциплін і курсів іноземних мов.
Далі буде…
Джерело: vilna-shkola.org.ua