На самому референдумі нічого не вирішуватимуть. Студентам не дадуть можливості реально вплинути на реформи чи самостійно прийняти певні рішення. Їх лише запитають «правда ж вам все подобається?» І як ви відповідатимете не важливо. Важливо як потім порахують.
А тепер подивимося на іншу сторону цього спектаклю. Організацією та проведенням референдуму, займуться не професійні соціологічні центри, а все ті ж громадські організації, що й запропонували проведення референдуму – “Національний студентський союз”, “Асоціація правозахисних організаторів студентів” та громадська ініціатива “Студентський захист”. Ці МГО традиційно заявляють, що виступають від імені всього студентства ( НСС – 2,7 млн. осіб , АПОС – 649 тис. членів ), та насправді є організаціями, побудованими навколо однієї людини (Анатолій Ігнатович, Андрій Черних), а АПОС – фактично комерційна структура, що займається реалізацією путівок, студентських карток та програмами Work and Travel. Реформи Табачника деякі з них вже повністю підтримали, виступивши з проханням до перших осіб держави, сприяти прийняттю Закону «Про вищу освіту» вже до кінця цього року.
Нагадаємо, що введення нових платних послуг та спроба прийняти Закон «Про вищу освіту», який дозволяв щорічне збільшення плати за навчання на контракті, збільшував навантаження на викладачів, урізав реальну автономію та вводив виключно кількісні критерії акредитації ВНЗ, викликало хвилю студентсько-викладацьких протестів по всій країні. Їх результатом стала відміна міністерських постанов та відкликання законопроекту в його тодішній редакції.
Ми заявляємо, що міністерський референдум – останній шанс для Табачника, спроба вчергове прикрити власну некомпетентну політику в гуманітарній сфері студентами, яким начебто все подобається. Результати референдуму вже відомі, інакше його б навіть не проводили. То ж найкращою відповіддю може бути бойкот, та участь кожного у повсякденній боротьбі за свої права. Адже, як відомо права не дають, їх беруть.