«Ми побачили, як з автобусної зупинки на нас бігли шестеро молодиків, всі у спортивному одязі, у каптурах. Ми приготувались відбиватися. У кожного з нападників був газовий баллончик, і спершу нас активно заливали газом. Кілька наших застосували балончики у відповідь» – коментує ситуацію Дмитро.
За словами профспілчан(ок), спершу нападникам не вдавалося підійти на близьку відстань, оскільки члени “Прямої дії” відбивалися древками від транспарантів, але потім відбулася коротка сутичка на близькій відстані, після чого нападники втекли.
Після сутички маленька група активістів виявилася відрізаною від основної групи, і заховалася в одному з будинків на бульварі Шевченка. Коли профспілчан(к)и з основної групи трохи віддихалися від ураження газом, вони попрямували далі. Буквально через пару хвилин стався повторний напад на основну групу, причому активістів знову атакували газовими балончиками. Тим не менше, активістам та активісткам “Прямої дії” і вдруге вдалося відбитися, але під час бою постраждав один з їхніх товаришів.
Постраждалого терміново відвели до лікарні, за висновками медиків він має струс мозку та ушкодження тазових кісток.
«Це моя перша акція протесту в рядах профспілки. Але якщо нацисти вважають, що їм так вдасться нас залякати, вони помиляються. Я буду діяти далі,» – стверджує постраждалий активіст.
Отже, поки “свідомі” дядьки у дорогих костюмах поверх вишиванки розводять шароварщину і, розповідаючи про “любов до української нації”, рвуться в парламент, фашизоїдна “свідома українська молодь” активно допомагає їм, підтримуючи корупцію серед місцевих чинуш, покриваючи бездіяльність Міністерства та здійснюючи фізичне насилля щодо тих, хто бореться із здирництвом.