Проти цього категорично заперечують викладачі гуманітарних спеціальностей, для яких надзвичайно важливою залишається можливість прямої комунікації зі студентами під час семінарів.
Заплановані зміни впроваджуються начебто в рамках Болонського процесу. Але на академічній дискусії 5 лютого експерт з питань реформування освіти Центру дослідження суспільства Інна Совсун пояснила, що Болонський процес не передбачає обов’язкового переходу на кредитно-модульну систему.
“Модуль – це контроль, причому контроль бюрократичний. Модульна система – це освіта контролю. Збільшення перевірок знань не означає збільшення знань. Семінарські заняття, культура слова і думки на цьому тлі відходять на другий план”, – говорить Василь Черепанин, викладач кафедри культурології НаУКМА і директор науково-дослідного Центру візуальної культури.
Інна Совсун стверджує, що обов’язковість навчання за модулями є суто українською ініціативою, народженою ще на початку 1990-х, і котру зараз прив’язують до Болонського процесу. За її словами, навіть в англомовній документації Болонського процесу поняття “модуль” фактично не вживається. Так само Болонська система не ставить чітких вимог щодо організації навчального року: не виключається існування триместрів замість семестрів.”
Ініціативна група студентів та викладачів пропонує компромісний варіант реформування в НаУКМА: об’єднати весняний та літній триместри в один семестр тривалістю в 21 тиждень, але залишити при цьому можливість проведення коротких курсів тривалістю по 7 тижнів. Таким чином буде виконано вимогу МОН про збільшення кількості навчальних тижнів, проте буде збережено унікальність Могилянки та гнучкість навчального плану. Що ж стосується кредитно-модульної системи, то рішення з приводу форм контролю знань студентів повинен приймати сам викладач в залежності від логіки побудови курсу, специфіки спеціальності тощо. Ѓдиної уніфікованої системи ведення курсів немає в жодній європейській країні.
Фактично, Міносвіти, змушуючи вищі навчальні заклади запроваджувати подібні зміни, ігнорує базові принципи Болонського процесу – автономію та незалежність університетів. Про цінність автономії постійно наголошує і керівництво НаКМА, проте проблема вперто не помічається МОН, котре воліє і надалі роздавати інструкції з щонайменшого приводу. Таким чином, під “європеїзацією” освіти приховується процес повернення жорсткого
“совкового” контролю за універститетами та остаточна втрата ними життєздатності і можливості виховувати критично мислячих громадян.
Навіть при критичному ставленні до Болонського процесу, студенти та викладачі закликають Міносвіти та адміністрацію НаУКМА дотримуватись задекларованих принципів і демократичних стандартів Болонської декларації, і виступають категорично проти “європейських” реформ, котрі не усувають головні проблеми вищої школи в країні, а тільки створюють видимість змін.
Контактні особи:
Єгор Стадний, голова Студентської колегії
(096) 905-5743
Інна Совсун, голова Центру дослідження суспільства
(067) 502-5727
Яковенко Яків, активіст студентської профспілки “Пряма дія”
(050) 677-8924