О 16:00 збір на площі перемоги. Студенти сходяться невеличкими групами. На місці вже чатують журналісти.
– Так, ми виступаємо за повністю безкоштовну освіту. Але сьогодні ми вимагаємо не лише відміни платних послуг, – розповідає журналістам профспілкова активістка, тримаючи в руках плакат із написом “Гуртожиток 24h”, – наприклад, однією з вимог є цілодобове відвідування гуртожитків. Міністерство має зобов’язати виші пускати студентів до їх помешкання у будь-який час. І це абсолютно здійсненно.
Тим часом активісти починають розгортати принесені банери. На зеленому полотні видніється напис “Студентська солідарність”, а поруч — кулак, що стискає олівець — символ глобального студентського руху. На акцію студенти Києво-Могилянської академії прийшли із власним транспарантом “Могилянка проти комерціалізації освіти”. Невдовзі цей транспарант вони нестимуть на чолі колони. Останнім розгортається довжелезний профспілковий банер “Пряма дія”.
Між рядами студентів ходять і нечисленні школярі. Пояснюють: прийшли на акцію, бо скоро їм теж поступати в університети, і навчатися там вони хочуть безкоштовно.
Через півгодини, колона рушає. “Свобода! Рівність! Студентська солідарність!”, “Знання не товар! Універ не базар!” “Геть міністрів! Геть капіталістів” – лунають вже знайомі по жовтневій акції гасла. Поволі демонстрація наближається до обнесеного парканом міністерства.
– Оскільки мінстри відгородилися від народу цією величезною огорожею, ми не можемо пройти ближче. Тому свої вимоги ми залишимо прямо тут, на паркані, – з цими словами кілька активістів “Прямої дії” беруться прикріпляти до огорожі шматки білосніжної шпалери. І одразу ж на них з’являються аерозолеві написи із вимогами, а також символічна червона зірка.
Із принесеної заздалегідь драбини робиться імпровізована трибуна. Одна за одною звідси озвучуються студентські вимоги: підвищення стипендій, здешевлення їдалень, збільшення зарплат викладачам, публічна фінансова звітність та інші. І кожна чергова вимога підкріплюється однозначним “Так!” з боку студентів.
На диво, міністерські ворота лишаються зачиненими протягом усієї 40-хвилинної маніфестації. До протестувальників не вийшов жоден клерк, щоб хоча б вислухати їхні вимоги! Чергове “покращення” від влади? Такій зухвалості чиновників дивуються навіть журналісти.
– Ви знаєте, що палац французького короля Людовіка XVI також був обнесений подібними гратами. У 1789 році, коли парижани прийшли до стін палацу, вони розібрали залізний паркан, і поробили з нього піки. Я впевнений, що доля французької монархії чекає на будь-яку владу, котра настільки нестерпно ставиться до народу, – декларує з “трибуни” активіст могилянського осередку “Прямої дії”.
Щоб доступніше пояснити міністрові причини акції, папірцями із вимогами обгортають уламки бруківки. А вже за кілька секунд бруківка летить у напрямку МОН. “Може хоч так зрозуміють…” – із посмішкою каже один із студентів.
– Скажіть, а наскільки ваші акції подальші акції будуть радикальними? – питає тележурналістка. – Машини палити будете?
– Зрозумійте, свобода народжується не з уламків вітрин, а із захоплених студентами аудиторій. Ми не прагнемо бачити спалені машини на вулицях Києва. Ми хочемо реальних змін у системі освіти, – лунає їй у відповідь.
Закінчилась акція дружнім скандуванням: “Когда мы едины, мы непобедимы!”
Студенти розходяться по домівках. Розходяться із стійкою впевненістю, що вони іще не раз повернуться на вулиці, тримаючи в руках плакати і транспаранти.
[url=http://livasprava.info/content/view/2468/1/]Аналіз результатів акції інтернет-видання “Ліва Справа” >>>
[url=http://xavisx.livejournal.com/237011.html]Фоторепортаж тов. Авіса >>>
[url=http://echo.msk.ru/ua/blog/725884-echo/]Роздуми про “Студентський наступ” блогера Володарського >>>
[sup]Перша шпальта газети Верховної Ради “Голос України”[/sup]
