Перші аффініті-групи вже стоять напоготові, демонстрація має початися за півгодини. Люди розгорнули транспаранти, і стоячи на Європлаці пробують зігрітися скандуванням. Нарешті о 16:30 за місцевим часом колона вирушає по Марія Хілфер Штрассе.
– Безкоштовна освіта для всіх, без обмежень, без поборів, без дискримінації! – дорогою проголошують студенти.
Демо рясніє різноманітними блоками, маса студентів з Італії. Загалом же колона поділена на шість блоків, котрі потім відокремляться задля блокади вулиць і держустанов. В останні момент координатори вирішують об’єднати блоки у три великі групи.
Через півгодини колона досягає центральних кварталів. Перша і друга блокадні групи опиняються в оточенні поліції, але демонстрація продовжує рух. Приєднуються все нові і нові люди. Із збільшенням поліцейських загонів, зростає і бойовий дух студентів. Над центром Відня кружляють три поліцейських гелікоптери.
Найбільша група поліції трапляється в кількох кварталах від Академії Мистецтв. Демонстранти попереджають одне одного про небезпеку. В той же час ширяться чутки про те, що поліцейські мають наказ не втручатися. Пройшовши Ратушу, демо рухається дуже повільно. Люди весь час координують свої дії через Твіттер та Індімедію, попереджують про поліцейські кордони, спрямовують рух.
На Універсітат Штрассе колона розвертається. Маси студентів захоплюють центральну будівлю Віденського Університету, залишивши недоторканними новий корпус вишу. До першої точки блокади лишається зовсім трохи – Парламент розташований за кілька кварталів звідси. Далі по курсу – резиденція династії Габсбургів під назвою Хофбург – тут має відбутися вечірка делегатів самміту.
18:34. Колона налічує вже 5 000 людей. До парламенту продовжують прибувати поліцейські машини, через 20 хвилин їх кількість перевищує три десятки. Тут же трапляються перші невеликі сутички. Одну людину заарештовано.
До сьомої години демонстранти досягають Бургтора – “замкових воріт”. Це вхід до резиднції Хофсбург. Координатори дають команду розбитись на блоки. Шість груп прямують до об’єктів своєї блокади. До дев’ятої вечора центр Відня паралізовано, блокуються центральні проїзди і місця зустрічей делегатів. Ходять чутки, що в кількох місцях менти застосували сльозогінний газ. Але інформація про затриманих не підтверджується. Навколо Хофсбурга студенти в масовому порядку сідають на землю. Багато з них заздалегідь подбали про шматки пінопласту, коремати, і навіть про спальні мішки та термоси. Тим часом до резиденції під’їхали два лімузина з кимсь із дипломатів. Відповідь студентів е забарилася:
– Ті, хто приїжджає сюди на Лімузинах, спершу повині пройти крізь нас!
До австрійської столиці вже мають прибути міністри. Планувалося, що вони приїдуть потягом, але через блокаду вокзалу, їм довелося скористатися автобусами.
Близько 20:15 утворюється велика автомобільна пробка біля Державної Опери. Дорогу блокує 150 чоловік, вони грають на барабанах і танцюють. Поліція почала розгін демонстрантів. Частину забирають до поліцейських авто, решта розходиться добровільно.
Наступна сутичка відбувається о дев’ятій. На ріг Вольфишгассе і Кернтнер Штрассе під’їжджає два автобуси з делегатами самміту, тому поліція відтісняє демонстрантів, аби надати дорогу міністерським автобусам.
За чверть десята. Надходить інформація про те, що міністри прибули до готелю Neuer Markt, але бояться вийти звідти, бо під стінами скупчились активісти. Поліція пробує відтіснити студентів, застосовуючи силу.
Конференція високих гостей з Європи опинилася на межі зриву. Австрійському міністрові науки і досліджень Беатрікс Карл довелося понад годину чекати, перш ніж сказати колегам про “унікальне партнерство” в Болонському процесі. Але і це ще не все. Кільком протестувальникам, не зважаючи на прискіпливий контроль, вдалося пробратися до резиденції Хофсбург під виглядом журналістів. Коли Беатрікс Карл давала коментарі у вестибюлі, один із студентів попросив її про ексклюзивне інтерв’ю. “Фрау Карл…” – почав було він, але в момент був схоплений охоронцями міністра. У супроводі служби безпеки студента вивели із залу, а Карл продовжила давати розлогі інтерв’ю для мейнтсрім-медіа.
Блокади у різних точках з перемінним успіхом тривають до одинадцятої. Підтверджується інформація про п’ятьох заарештованих. Згодом студенти організовано відступають до захопленого Віденського Університету. У приміщенні чути розмови німецькою, італійською, хорватською. Тепер настав час відсвяткувати великий день дій. На наступний день вони проведуть власний альтернативний самміт, де не буде місця солодким словам на адресу “Болоньї”. Натомість лунатиме нищівна критика капіталізму, і заклики до солідаризації студентів усіх країн.
Участь у протестах 11 березня взяли близько 60 австрійських та європейських організацій. Серед них Австрійська студентська спілка, альтерглобалісти з АТТАК, незалежні пофспілки, соціалістичні, комуністичні та анархістські груповання. Назвати їх маргіналами вже не так просто, як раніше, і десятитисячна демонстрація красномовно засвідчила це.
– Для нас, студентів, надзвичайно важливо, що найдовший розділ підсумкового документу конференції присвячений саме аналізу причин студентських протестів. Політики визнають: так, ми зробили помилку, – констатувала голова Австрійського об’єднання студентів вищих шкіл Зіґрід Маурер, яка була однією з лідерів студентських демонстрацій.
Того дня студентські виступи суттєво попсували настрій єврочиновникам. Останнім доводилося довго виправдовуватися за те, що діюча вже десять років система не дає відповіді на ключові питання, і навіть поглиблює суспільні протиріччя. Під тиском вуличних акцій єврокомісар Андрулла Васіліу пообіцяла добиватися розширення фінансування освіти з бюджету ЄС. Виділені асигнування передусім повинні піти на стипендії студентам і підтримку малозабезпеченим.
Нехай критика Болонського процесу і не досягла своєї мети. Нехай політики, як один повторювали: “Процес запущено, і вороття немає”. Та головне – студенти продемонстрували, здавалось би загублену за довгі роки, міжнародну солідарність. Дісталося не стільки злощасному процесові, скільки власне капіталізму – плакати й гасла демонстрантів тому підтвердження. І очевидно, зупинятися студенти не збираються.
За матеріалами студентської преси Австрії
[sup]Карта заблокованого студентами району[/sup]
