У 14 років Аарон став співавтором веб-стандарту RSS 1.0 . Пізніше він розробляв платформу Infogami, що згодом злилася з Reddit, на сьогодні — одна з популярніших платформ соціальних мереж. Він керував розробкою бібліотеки Open Library , цей проект був запущений некомерційною організацією Internet Archive в 2007 році з метою надати «кожній книзі по веб-сторінці».
2003 року він почав редагувати Вікіпедію. Його сторінка користувача дає посилання на 200 створених ним сторінок, а останнє редагування Аарон здійснив за день до самогубства. 2006 року він був кандидатом у Опікунську раду Фонду Вікімедіа, що частково обирається спільнотою Wikimedia. В цей період він написав низку есе про Вікіпедію, зокрема Аарон дослідив, що в англомовну Вікіпедію найвагоміший внесок роблять користувачі, які не є постійними дописувачами Вікіпедії, але здійснюють невелику кількість редагувань.
Останніми роками Аарон займався громадською діяльністю. Він був переконаний, що усі свободи віртуального простору перебувають під постійною загрозою і потребують захисту. З цією метою він став співзасновником ініціативи Demand progress , був одним з лідерів кампанії протестів проти законопроектів SOPA і PIPA , в ході якої англомовна Вікіпедія протягом доби була недоступною для читання. Про історію спротиву Аарон доповів на конференції Свободи вмісту 2012 року. Він вважав, що громадськість повинна мати вільний доступ до законів, які управляють нею, а також фінансованих державою стипендій на наукові дослідження.
2011 року Аарона звинуватили у зламі комп’ютерної мережі Массачусетського технологічного інституту (MIT) і незаконному завантажуванні близько 4 мільйонів наукових статей JSTOR з метою подальшого нелегального розповсюдження. Вирок у цій справі федеральний суд мав винести у лютому 2013 року. Ааронові загрожувало 50 років тюрми та штраф у 4 млн доларів. Сім’я, друзі та близькі Аарона свідчать, що Аарона переслідували з неабияким завзяттям.
Що б не стало причиною самогубства Аарона, зазначають у Wikimedia Foundation , його смерть — це передчасна втрата визначної людини, дії якого впливали на багатьох. Його друзі і сім’я створюють сайт пам’яті Аарона Шварца , і охочі мають змогу висловити свої співчуття на сторінці обговорення .
Андрій Бондаренко , із правками “Прямої дії”
Післямова “Прямої дії”
Варто зазначити, що величезна кількість приватних компаній-видавців зацікавлені в тому, щоб наукові публікації залишалися закритими для більшої частини світу – адже так можна отримати прибуток, продаючи публікації за гроші. Науковці ж часто попросту змушені видаватися в цих компаніях – адже існує потреба, аби праця потрапила до світових наукометричних баз, інакше в науковому середовищі її мало хто помітить. Відтак видавничі компанії отримують великі прибутки – і не дивно, що вони всіляко намагаються перешкоджати тому, аби наукові праці могли бути у вільному для всіх доступі.
Що штовхнуло Аарона Шварца до самогубства? Здається очевидним, що в цьому якщо не провідну, то принаймні не останню роль відіграли саме переслідування і судові позови з боку приватних компаній-видавців. Адже Ааронові погрожували не лише 50 років в’язниці, а і величезний штраф, який міг би лягти на плечі його родичів (невідомо, чи вдалося би Ааронові та його товаришам набрати 4 млн. доларів).
Отже, чиєсь бажання отримати прибуток коштувало Ааронові, цій чудовій людині, життя. А скільки згублених життів на всій планеті Земля ми маємо через те, що зацікавлені і талановиті люди не мають доступу до наукового знання – невідомо.
Джерело: http://wikimediaukraine.wordpress.com