Люди, що відпочивали у сквері ім. Т.Г. Шевченко у п’ятницю , 3-го червня, раптово полишили теми своїх розмов, призупинили прогулянку, на кілька хвилин перестали їсти морозива й зосередили свою увагу на незрозумілому, на перший погляд, дійстві: хлопці та дівчата у випускній формі випускали в повітря об’яви з пропозиціями купівлі/продажу дипломів. Тим самим учасники перфомансу наголошували на тому, що сучасна система освіти зводиться до банальної гонитви за дипломом, а сама освіта стрімко комерціалізується.
Після чого Денис Панкратов, один з ініціаторів проекту, задекларував засади на яких планується взаємодія між учасниками Вуличного Університету: «Сьогодні навчання в Університеті перетворене в постійне завчання, тупе повторення слів викладача, що схожий більше на банкомат, який бубонить одне й те ж саме, доки в нього не всунуть гроші(принаймні половина з педагогівсо источник ). А знання, що ти старанно завчаєш усі чотири роки, все частіше видаються беззмістовним «бла -бла – бла». Вуличний Університет, пропонує поставити запитання – чому це так? Що це за система освіти, та що це за суспільство, підтримуюче цю систему?! Вуличний Університет, тому, пропонує ставити під сумнів міфи та стереотипи, що нас оточують, вивчати дійсність, а найголовніше – змінювати її».
Далі відбулася лекція з історії виникнення лібертарної ( вільної) педагогіки, що стихійно перейшла у дискусію. Питання авторитаризму в освіті вивело присутніх на більш широку проблему – відносини ієрархії і домінування взагалі, що й було відразу запропоновано винести в якості теми однієї з наступних зустрічей.
Другу частину зустрічі учасники присвятили семінар-грі «вуличний театр. Перевірка на міцність». Завданням семінару було отримання реакції перехожих на нетипові ситуації, які створювались для них гравцями. Молодь поділилась на декілька груп і розійшлась по центру міста. Ідеї «провокацій» кожна група розробляла самостійно: пропонували жителям міста приєднатись до спроби пересунути руками будівлю слідчого ізолятору з центру міста, виносили під виглядом товару дівчину через касу супермаркету, вишикувавшись в колону слідували за довільно обраними перехожими з проханням не обертатись, імітували побиття одного з гравців посеред вулиці, створювали живий лабіринт на пішохідних зонах. Результати, отримані в процесі дослідження за допомогою театральних засобів, наразі обробляються і систематизуються.
В цілому захід пройшов бадьоро. Учасники виявили бажання й надалі відвідувати зустрічі Вуличного Університету, а також запропонували декілька тем для обговорення в майбутньому.
Подальші зустрічі будуть проходити щосуботи в парку ім. Шевченка о 16:00. На наступних зборах Вуличного Університету, 11-го червня, відбудеться презентація нового випуску літературно-художнього видання «Про STORY» присвяченого освоєнню міського простору, а також семінар з практичної соціології, який проведе соціолог зі Львова – Юлія Гілевіч.