Які недоліки містить документ?
Серед обов’язкових предметів, які будуть слухати учні усіх профілів, замість хімії, фізики і біології вводиться один предмет – природознавство. Його будуть слухати учні гуманітарного або правничого профілю. А учні природничого профілю продовжуватимуть вивчати ці предмети окремо. Нині експерти в один голос кажуть: це неприпустимо, тому що зашкодить освіченості українського населення загалом. Зі шкіл будуть випускати невігласів.
Також невідомо, хто буде обирати профілі: школа чи учні. Якщо учні, то яким чином пропонується шукати вчителів, оплачувати їхню працю? А що буде, якщо в один рік учні виберуть спеціальний предмет, а наступного року ні. Звільняти вчителя, якого прийняли на роботу минулого року?
Дуже багато залежить від рівня оснащеності шкіл лабораторіями. Якщо їх не буде, скільки б годин не відводилося на фізику чи хімію, предмети все одно будуть знати не на сучасному рівні. Через брак фінансування ця концепція виглядає нереалістичною. Важко сказати, як вона буде діяти насправді.
Які новації діятимуть вже з цього навчального року?
Друга іноземна мова, обов’язковий курс інформатики для п’ятикласників. Також Міносвіти рекомендує не ставити п’ятиклашкам оцінок у першому півріччі. Інших школярів очікує збільшення навантажень на 3 години в тиждень за рахунок природничих наук і фізкультури. І взагалі Міносвіти радить приділяти більшу увагу предметам, які стосуються охорони здоров’я через невтішну статистику захворюваності серед учнів.
Чи дійсно збільшення годин фізкультури зможе позитивно вплинути на здоров’я дітей?
За умови, що у кожній школі є хороший стадіон, спортивна зала, хоча б один басейн на район чи містечко. А це знову впирається у питання фінансування. Якщо його немає, то накази залишаються просто порожніми словами. Директори шкіл у провінції кажуть, що зараз все в будується переважно спонсорські кошти. Найчастіше – за гроші батьків.
Президент наказав підготувати телевізійний урок про Тараса Шевченка. Це нова практика?
Телевізійні уроки – відома форма для учителів. Раніше такі уроки були регіональними, тепер вирішили зробити всеукраїнським. Ніяких принципових змін в навчальний процес не внесе. Просто пафосний крок. Замість того, щоб збільшувати зарплату вчителям чи будувати нову школу на селі можна провести такий урок, буцім-то освіта в Україні від цього покращилася. Також з 2016 року вводиться антитеррористична шкільна підготовка, бо президент підписав концепцію боротьби з тероризмом. Скоріше за все, це будуть окремі уроки у рамках уроків “Допризивна підготовка юнаків” чи “Охорона безпеки життя”. Це виглядає як якась забаганка.
Як в цілому ці нововведення вплинуть на українську школу? Куди прямує шкільна освіта?
На сьогодні освіта існує у двох рівнях – рівень Міносвіти і рівень реальності. Міносвіти заявляє, що у нас все чудово, школи готові до навчального року, класи відремонтовані, підручників надруковано більше, ніж потрібно, вчителів вистачає. У реальності про покращення говорити важкою. Є матеріальні проблеми – школи недообладнані. Вчителі вимушені працювати, набираючи собі по 2 ставки годин. Всі новації запроваджуються без огляду на можливість їх виконати. Звичайно, є похвальні ініціативи. Але їх не можуть втілити. Коли вводили урок громадянської освіти, хотіли виховувати громадян. На практиці ж повторюють дітям курс із правознавства. Те саме може статися із профільним вихованням. Очікувати, що у бюрократизованій школі відбудуться позитивні зміни не варто. Вчителі, на жаль, не мають відношення до інновацій, які їм потрібно буде запроваджувати. Вони просто виконують накази зверху, витрачатимуть купу часу на заповнення якихось папірців. А чиновники в обласному чи державному управлінні отримують премії за нові концепції.
Ірина РИБАКОВА