Це положення майже слово в слово дублює статтю 43 законопроекту регіоналів Ківалова-Калетника-Сороки « Про вищу освіту» № 1187 від 28.12.2012 , який своєю чергою є майже двійником аналогічного міністерського законопроекту , що був зареєстрований рівно рік до того і відкликаний за діяльності минулого складу Верховної ради. З яскравого прикладу НПУ можна зробити висновок, з якими проблемами стикнуться студенти в разі ухвалення цього законопроекту.
Наприклад, пункт 6.3 «За порушення дисципліни і правил внутрішнього розпорядку університету» (а саме, пропуск без поважної причини 10 навчальних днів) наразі офіційно погрожують застосувати щодо одного з активних учасників студентських акцій протесту проти «регіоналівського» законопроекту в рамках кампанії «Проти деградації освіти». Згаданий студент дійсно іноді пропускає заняття з особистих причин, але це не заважає йому сумлінно виконувати навчальний план, ніколи не мати проблем з навчанням, регулярно складати сесійні іспити (ще й так, щоб отримувати стипендію) і загалом бути одним з кращих студентів потоку. Вибірковість застосування окремої частини цього положення щодо активного студента, який не боїться демонструвати свою громадянську позицію, наштовхує на думку про спробу контролювати й цензурувати студентський рух.
Якщо пункт про відрахування за появу в університеті в нетверезому стані чи стані наркотичного сп’яніння ще виглядає обґрунтовано (хоча й це наразі не є законною причиною для відрахування), то пункти про аморальний вчинок і відрахування внаслідок адміністративного стягнення взагалі не витримують жодної критики. Чи варто повторювати прописні істини, що мораль – поняття дуже суб’єктивне? А якщо те, що є нормальним для сучасних студентів (пірсинг, фарбоване волосся, яскравий одяг, нестандартна зачіска, татуювання, коротка спідниця в дівчат тощо), може здатися новопризначеному консервативному ректору аморальним і стане підставою для відрахування? Навряд студентам сподобається така перспектива. Пункт про адміністративні стягнення взагалі є абсурдним. Жодне рішення суду не має сили закону і не може бути причиною для відрахування студента з університету. Окремі види адміністративних стягнень взагалі навіть без суду мають право накладати уповноважені особи з органів внутрішніх справ чи державних інспекцій. Таким чином, згідно з цим пунктом підставою для відрахування студента може стати навіть усне попередження (яке теж є видом адміністративного стягнення) винесене студентові працівником ДАІ за неправильний перехід вулиці.
Що ж говорить нам буква закону?
Відповідно до статті 45 чинного закону «Про вищу освіту» особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, можуть бути відраховані з них:
за власним бажанням;
за невиконання навчального плану;
за порушення умов контракту;
в інших випадках, передбачених законами.
Варто зазначити, що закони в Україні ухвалює виключно Верховна рада України. І жоден інший закон не передбачає інших підстав для відрахування студентів, окрім тих, які наведено вище.
Крім того слід згадати, що згадане положення є ще й антиконституційним. Стаття 92 Конституції України говорить нам, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод. А стаття 53 – що кожен має право на освіту. Таким чином все, що стосується права громадянина на освіту, регламентується виключно законами України.
Чому ж Вчена рада головного педагогічного вищого навчального закладу країни дозволяє собі ухвалювати такі вкрай необдумані рішення? Питання залишається відкритим.
Автор: Ілля Кротенко