Наводимо текст звернення науковців Науково-дослідного інституту «Кримська
астрофізична обсерваторія»:
«Кабінетом Міністрів України видано розпорядження від 28.11.12 № 983-р «Про
оптимізацію мережі державних наукових установ», в якому, зокрема, передбачається передача Науково-дослідного інституту «Кримська астрофізична обсерваторія» в підпорядкування Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка. При всій повазі до провідного університету України, ми вважаємо, що це – шлях до загибелі Кримської астрофізичної обсерваторії.
Науково-дослідний інститут «Кримська астрофізична обсерваторія» (НДІ «КрАО») був створений в 1945 році. Після здобуття незалежності України, як установа Академії наук СРСР, він був підпорядкований Державному комітету України з питань науки і технологій. Зараз НДІ «КрАО» знаходиться у підпорядкуванні Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.
З самого початку Кримська обсерваторія створювалася як багатопрофільна астрофізична установа: спостереження електромагнітного випромінювання в НДІ «КрАО» проводяться на 26 телескопах в діапазоні від метрових радіохвиль до жорстких гамма променів. 9 з цих телескопів визнано Національним надбанням України, у тому числі – найбільший в Україні 2,6 метровий дзеркальний телескоп ім. академіка Г.А. Шайна, 22 метровий радіотелескоп РТ-22 – єдиний з радіотелескопів України, що входить до світової мережі радіоінтерферометрії з наддовгими базами. НДІ «КрАО» має оптичну майстерню, здатну виготовляти надточну оптику з габаритами до 2 м для наземних та космічних телескопів, у тому числі – спільно з Державним космічним агентством України за міжнародними зобов’язаннями держави.
Водночас з науковими об’єктами, на 100 га гірського плато, на відстані від великих населених пунктів, «з чистого листа» будувалися об’єкти забезпечення наукової діяльності і селище Научний, в якому проживають співробітники інституту. Як в інших «наукових містечках», до складу інституту входить вся розгалужена інфраструктура забезпечення наукових досліджень і життєдіяльності інституту й селища.
В НДІ «КрАО» працюють 292 співробітника, у т.ч. 168 наукових і науково-технічних співробітників: 1 академік НАН України, 17 докторів та 32 кандидати наук, 3 Заслужених діяча науки і техніки України, 12 Заслужених діячів науки і техніки АР Крим, 18 молодих вчених. Співробітники НДІ «КрАО» неодноразово відзначалися державними нагородами України: Державною премією у галузі науки і техніки, преміями, стипендіями та грантами Кабінету Міністрів, Верховної Ради та Президента України, іншими державними та міжнародними нагородами.
Кримська астрофізична обсерваторія є провідною астрофізичною установою України, яка визнана у світі та має співробітництво з багатьма зарубіжними астрономічними інститутами. Наукові проекти, що виконуються в НДІ «КрАО», відповідають рівню європейських та світових проектів – значна частина робіт є міжнародними. Тільки в 2011 році для проведення спільних наукових досліджень НДІ «КрАО» отримав від зарубіжних астрономічних установ сучасне обладнання на суму більше 300 тис. грн.
За суттю досліджень, НДІ «КрАО» є академічною установою. В інституті вивчаються космологічні проблеми на рівні еволюції Всесвіту в цілому, явища сонячної активності та її вплив на різні земні процеси, будова зоряних атмосфер і численні явища зоряної нестаціонарності, досліджуються магнітні поля в космосі з напруженістю від часток гауса на поверхні Сонця до багатьох мільярдів гаус у вироджених карликових зірках на пізніх стадіях їхньої еволюції, дрейф материків Землі, космічне сміття в навколоземному просторі. Немає університету в Україні, а може й у світі, де проводилися б настільки
різноманітні дослідження навколишнього світу.
Ми вважаємо, що зберегти Кримську астрофізичну обсерваторію як сучасну наукову установу, здатну вирішувати надзвичайно широке коло актуальних астрофізичних і астрометричних завдань, можливо тільки з перепідпорядкуванням КрАО Національній академії наук України. 19 жовтня 2012 р. відбулися загальні збори, на яких трудовий колектив висловився на користь переходу НДІ «КрАО» з усіма підрозділами та інфраструктурою у підпорядкування Національної академії наук України. Президія НАН України підтримала пропозицію загальних зборів трудового колективу НДІ «КрАО» (Постанова Президії НАН України від 07.11.2012 № 233).
Колектив інституту сподівається, що влада України врахує думку колективу, інтереси науки і не допустить знищення кращої астрофізичної обсерваторії країни. Провідні вчені інституту звернулися до вищого керівництва країни з проханням переглянути прийняте рішення».
Долучаючись до співробітників Кримської астрофізичної обсерваторії, ми
підтримуємо вимогу від Кабміну виконати рішення загальних зборів трудового
колективу про перехід НДІ «КрАО» у підпорядкування Національної академії наук України. Тим паче, що Київський національний університет має власну обсерваторію у м. Києві і, схоже, не відчуває потреби в ще одній аналогічній установі – на відміну від Академії Наук.
Ми також змушені констатувати, що події навколо Кримської астрофізичної обсерваторії – частина ширшого процесу комерціалізації та знищення освіти та науки в Україні. Ми говоримо про комерціалізацію, тому що найбільшою небезпекою процесу перепідпорядкування КрАО є можлива ліквідація науково-дослідної установи з метою комерційного використання кримських земель, на яких вона розміщена, приватними корпораціями. Уже тривалий час працівники Кримської астрофізичної обсерваторії протестують проти забудови, від якої потерпає територія комплексу НДІ. Забудова супроводжується вирубкою лісу, а розміщення сторонніх будівель загрожує зайвим світлом та пилом – усе це погіршує астроклімат, необхідний для проведення спостережень в обсерваторії. Як повідомляється, з 2009 р. приватні структури здійснюють незаконну забудову Кримської астрофізичної обсерваторії котеджами та розважальними комплексами, причому власники фірми-забудовника займають високі посади у керівництві Автономної Республіки Крим. А сайти в мережі Інтернет вже рекламують майбутній курортний комплекс у селищі Научний. Ми заявляємо про неприпустимість використання наукової інфраструктури для збагачення приватних компаній та вимагаємо повернення незаконно відчужених від НДІ «КрАО» земель та об’єктів інфраструктури.
Що стосується занепаду української науки, то його чудово ілюструє приклад самої Кримської астрофізичної обсерваторії – якщо за період з 1966 по 1992 рр. у цій обсерваторії було відкрито 1285 астероїдів (один із них – 1725 CrAO – названий на честь Кримської астрофізичної), то наступне відкриття сталося майже через два десятиліття незалежності. І це при величезному потенціалі українських астрономічних установ, про який свідчить їх привабливість для закордонних партнерів. Зокрема, варто згадати успішну передачу у жовтні 2008 р. через радіотелескоп НАНУ в Євпаторії радіосигналу в напрямку планетної система Глізе 581, здійснену західною командою, котру консультував
російський науковець Олександр Зайцев. Із тією ж КрАО співпрацюють учені із США, Росії, Японії, Південної Кореї, Великої Британії, Франції, Італії, Словаччини та інших країн; угоди про кооперацію укладені з провідними науковими установами світу (НАСА, Інститут ім. Макса Планка, Масачусетський технологічний інститут, Національна обсерваторія Японії).
Незважаючи на це, останніми роками Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України занедбало фундаментальну науку ще більше. Так, у галузі астрофізики конкурсний відбір МОН не проходять проекти, що мають високий рейтинг у світовій науці, результати досліджень яких публікуються в провідних світових астрономічних виданнях. У поточному році підтримку МОН отримали менше половини проектів, у результаті фінансування інституту в 2013 р. буде зменшено наполовину. Ми вважаємо подібні урізання коштів на освіту та науку неприпустимими і виступаємо за гідне фінансування прикладної та фундаментальної науки.
Просимо всіх небайдужих до долі Кримської астрофізичної обсерваторії підтримати звернення співробітників КрАО, що можна зробити за посиланням:
http://www.crao.crimea.ua/
Незалежна студентська профспілка “Пряма дія”