Схоже, КПІ нарешті прокинувся. Вперше за останні роки політехнічна спільнота вийшла на вулицю для захисту своїх прав і інтересів.
26 жовтня близько 5 тисяч студентів, аспірантів і викладачів КПІ прийшли на Площу Знань біля alma-mater. Прийшли, аби відстояти своє право на самоврядування, університетську автономію, внутрішню демократію. І аби зустрітися з міністром Табачником, який разом з підлеглими не дає ці права реалізувати. Йому було завчасно надіслано запрошення.
У цей вже не теплий день університетську спільноту зібрало обурення свідомою німотою МОНМС. Керівники міністерства ігнорували звернення студентського і викладацького колективу щодо ситуації з виборами ректора. 1 листопада цього року закінчується термін дії контракту чинного ректора Михайла Згуровського. Міністерство мало б оголосити конкурс, як це відбувалося дотепер, щоб конференція трудового колективу сама обрала собі керівника. Але цього не сталося. Отже, з наступного місяця ВИШ лишиться без голови, а в такій ситуації має бути призначений виконуючий його обов’язки. КПІшники побоюються, що це може бути людина з міністерства, що суттєво обмежить автономію університету.
Насправді ніхто і не сподівався на те, що Дмитро Володимирович чи хтось з його заступників відвідає КПІ. Проте формально їх все ж чекали. На Площі знань в університетському містечку зібрався великий мітинг. Студенти вивісили транспаранти “Дима, не огорчай КПИ” та “КПІ вирішить сам”, у руках тримали символіку факультетів та інститутів, власноруч зроблені плакати і написи. Зокрема, прямодійці виступали під гаслами “В загребущі лапи МОН КПІ не віддамо” та “Менше економії! Більше автономії!”. Через півгодини марного очікування гостей з міністерства КПІшники вирішили сходити в гості самим, тим паче, це зовсім не далеко.
Вимоги університетської громади залишались тими ж, які визначили конференція студентів і конференція трудового колективу у жовтні:
1. Термінове оголошення конкурсу на посаду ректора.
2. До обрання нового призначити виконуючим обов’язки ректора Згуровського, який зараз обіймає цю посаду.
Колона вишикувалася у студмістечку та рушила у напрямку завчасно обнесеного частоколом міністерства. Металева огорожа була встановлена не дарма. Хтозна, що могло б статися, якби багатотисячна студентська демонстрація підійшла аж під саму будівлю. Незважаючи на скандування молоді: “Дима, выходи!”, міністр так і не вийшов. Не допомогло навіть: “Табачника нема, хай вийде Сулима!”. Врешті, вийшов інший заступник, Куликов. Він одразу відмовився вести перемовини через мегафон, щоб всі студенти його чули. І загалом не сказав нічого конкретного: підтвердив, що конкурс на заміщення посади ректора буде оголошено 1 листопада, та зазначив, що причин не призначити Згуровського виконуючим обов’язки ректора немає. Але відмовився офіційно затвердити останнього тут і зараз.
Представник міністерства освіти вирішив перехитрити студентів, запросивши представників КПІ на зустріч з міністром 27 жовтня, але при цьому не було вказано точного часу, аби ускладнити можливість повторного пікетування свого зіккурату. Студентські організації обіцяли оперативно повідомити на своїх сайтах про час проведення зустрічі. З іншого боку, міністерство все ж позадкувало. До цього, воно запрошувало представників КПІ на зустріч по одному.
Як будуть розвиватися події далі - буде відомо 27 жовтня. Якщо ж вимоги політехніків не будуть виконані, студенти обіцяють з листопада окупувати адміністративне крило 1-го корпусу і не пускати туди жодного в.о. ректора, крім Згуровського.
КПІ - важкий та інертний, його важко розігнати. Але коли це все ж станеться, спинити його ще складніше, і не варто бюрократам від освіти думати, що вони можуть в ручному режимі керувати сорокатисячним колективом найбільшого українського університету, а той мовчки коритиметься.
Листівка “Прямої дії”, яку студенти розбирали як гарячі пиріжки: http://direct-action.org.ua/?p=999
Читайте також позицію колективу ПД в КПІ щодо виборів ректора: http://direct-action.org.ua/?p=983
Фото: zip-cn25.livejournal.com
