Мы, украинский Независимый студенческий профсоюз «Прямое действие», обращаемся как к нашим российским и иностранным товарищам, так и ко всем небезразличным людям с просьбой не оставаться в стороне от сложившейся ситуации и протестовать против введения российских войск в Украину и начала русско-украинской войны. Мы также призываем всех россиян выйти на улицы своих городов и бороться против авторитарного режима путинской диктатуры, за народовластие и прямую демократию в России.
С экранов российских телеканалов и из других подконтрольных российской государственной машине медиа льётся нескончаемый, невиданный до сих пор поток лжи. Утверждается, что якобы в Украине власть захватили нацисты, что весь Киев горит, что на улицах людей грабят и массово занимаются мародёрством, что русскоязычных граждан терроризируют и убивают, а доблестные бойцы украинской милиции отчаянно, ценою своих жизней пытаются защитить народ от беспредела и так называемой «анархии», якобы царящих на улицах. далі...
Ми, колективи українських лівих та анархістських організацій, заявляємо, що об’єднання “Боротьба” не належить до нашого руху. Впродовж всього часу існування цього політичного проекту було засвідчено прихильність його членів до найбільш дискредитованих, консервативних і авторитарних “лівих” режимів та ідеологій, які жодним чином не виражають інтереси трудящих класів.
"Боротьба" відзначилась як організація із непрозорим фінансуванням та безпринциповою політикою співпраці. Вона має працівників на заробітній платі, які саме "працюють" в організації, а не є т.з. "звільненими членами". Осередки "Боротьби" брали участь у спільних акціях разом із ПСПУ (Прогресивна соціалістична партія України - антисемітська, расистська, клерикальна партія, яка не має ніякого відношення до соціалістичного руху) та харківською проурядовою антисемітською й гомофобською групою "Оплот" і були помічені у зв'язках зі скандально відомим журналістом О. Чаленко, який відкрито стоїть на позиціях російського великодержавного шовінізму.
Останні події демонструють, що керівництво цього об’єднання вслід за “Комуністичною” партією України відверто захищало інтереси президента Януковича, виправдовуючи дії силовиків з використання зброї та заперечуючи акти необґрунтованого насильства і жорстокості з їх боку, використання ними тортур та інших форм політичного терору. Також представники “Боротьби” на підконтрольних їм ресурсах та у коментарях до ЗМІ займають надзвичайно однобоку позицію щодо складу протестного руху. За їхніми оцінками, протест на Майдані представлений суто націоналістами та ультраправими і зведений винятково до державного перевороту (“фашистського путчу”).
Ми займаємо антифашистські позиції, а наші активісти ставали жертвами нападів ультраправих. Ми не поділяємо всіх ідей Майдану та виступаємо проти буржуазної опозиції. Ми також засуджуємо консервативні, націоналістичні та ультраправі настрої, які толеруються в протестному середовищі. Проте підкреслюємо, що приписування всіх без винятку активних громадян до “фашистів” - не тільки помилково, але й згубно. Така однобокість розпалює шовіністичну істерію та розколює суспільство у вигідному для правлячого класу руслі.
24-го січня обласний депутат і представник "Боротьби" Олексій Албу брав участь у захисті одеської обласної державної адміністрації "від нацистів" у компанії з російськими козаками та націоналістами ("Славянское Единство"), а також членами правлячої на той момент Партії Регіонів та КПУ. Пізніше в інтерв'ю він зізнався у співпраці зі Службою Безпеки України.
1-го березня активісти "Боротьби" разом із пропутінськими організаціями брали участь у штурмі харківської ОДА, що закінчилось вивішуванням російського державного прапору та жорстоким побиттям багатьох активістів харківcького майдану, в тому числі лівого поета Сергія Жадана. Самі "боротьбисти" називають свої дії "антифашистською акцією" і впевнені, що насильство було вчинене саме над ультраправими.
Таким чином ми робимо висновок, що керівництво об’єднання “Боротьба” - не лише прихильники авторитарного радянського минулого, але і свідомі маніпулятори суспільною думкою, які діють як кишенькові “революціонери” правлячих угруповань. У даний момент їхня діяльність, яка не має нічого спільного з лівою політикою та класовою боротьбою, спрямована на підтримку пропутінських сил за ширмою "антифашизму" та "комунізму". Таким чином, дії цієї організації дискредитують не лише свою назву, запозичену в революціонерів-боротьбистів початку ХХ ст., а й сучасну українську лівицю. До того ж, "Боротьба" не гребує відвертою брехнею та маніпуляцією фактами, вводячи в оману іноземних лівих та антифашистів.
Ми закликаємо всіх свідомих революціонерів, які ще залишились у “Боротьбі”, покинути лави цього зрадницього, пробуржуазного угруповування та назавжди розірвати політичні стосунки з його керівництвом. Також ми сподіваємося, що європейські та російські ліві переглянуть своє ставлення до "Боротьби". Організація подібного ґатунку має бути ізольована.
Ні бога, ні пана, ні націй, ні кордонів!
Трудящі всіх країн - єднайтеся!
далі...
Сьогоднішня зустріч студентів з міністром освіти та науки С.М. Квітом принесла позитивні зрушення! Новий міністр погодився на вимоги студентів щодо аудиту та публікації звітності, а також було знайдено згоду з приводу внесення пропозицій щодо змін у вищій освіті до нового закону.
Дякуємо усім хто долучився і наголошуємо, що адмінбудівля буде звільнена лише у понеділок, після підписання С.М. Квітом остаточно сформованих вимог студентства!
Сподіваємось, що наші вимоги таки знайдуть своє реальне втілення і після звілнення міністерства потреби знову окуповувати його за кілька місяців не буде ;)
On February 21, the Ministry of Education and Science of Ukraine was liberated from bureaucracy. It has been occupied by students, teachers and their friends for nearly a week now. All major decisions are made by the assembly at general meetings. Everyone in charge has to report to the community and can be withdrawn if credibility is lost. Smallerl issues are decided in working groups. далі...
У понеділок 24 лютого, о 20:00 у Міністерстві освіти і науки України відбудеться лекція на тему “Копірайт на заваді прогресу”, присвячена проблемі впливу авторського права на освітню сферу та доступ до Інтернету. Зокрема, доповідь стосуватиметься проекту “антипіратського Закону”, розробленого з ініціативи Міносвіти.
З доповіддями виступлять активісти “Лівої опозиції” та експерти Центру соціально-трудових досліджень – Захар Попович і Віталій Дудін. Активісти звернуть увагу на те, як боротьба за дотримання авторських прав торкнеться кожного члена суспільства та наведуть приклади, коли “копірайт” шкодив вільному розвитку особистості та науково-технічному прогресу в цілому.
далі...
Сьогодні о 16:00 в захопленому приміщенні Міністерства освіти і науки (пр. Перемоги, 10 і візьміть з собою студентський квиток) відбудиться лекція "Що не так з освітою в Україні?", яку проведе Інна Совсун, директорка Центру дослідження суспільства.
Рік тому я сидів у Будапешті. Ми говорили з іранською студенткою. Розпитували її про протести в Ірані. Вона розповіла, як мітингарів вбивали люди в цивільному. Просто прийшли зі зброєю та почали стріляти в натовп. Тоді ми дивилися на неї великими очима і говорили, що це якась дикість. Це неможливо було уявити. Як, просто прийшли і почали вбивати? Ми ніколи такого не бачили в Україні.
Два роки тому ми гостювали у турецьких друзів, студентських активістів. Вони показали нам фотографію дуже гарної чорнявої дівчини. Вона вилізла на поліцейську машину з прапором. Через декілька днів після протесту до неї прийшли поліцейські, забрали і переламали кінцівки. Ми були шоковані. Як так можна?
Наші товариші в Туреччині також показали нам фотографію. Там було зафіксовано наш пікет під їхнім посольством. Вони сказали, що берегли цю фотографію. Коли ми проводили кампанію на їхню підтримку, ми і не підозрювали, що прокурор вимагав для них 25 років тюрми за «тероризм». Тероризмом була сутичка з поліцейськими, які напали на студентів і вбили пенсіонера. Через рік Ердоган назве терористами сотні тисяч протестувальників на Таксімі і ми будемо дивуватися, як можна говорити такі дурниці. Ну, хто повірить, що стільки людей на центральній площі міста — це терористи? Сьогодні зачищають Майдан під приводом «антитерористичної операції».
Можна наводити і наводити приклади. Кожен раз коли ми говорили з нашими знайомим активістами з інших країн, ми дивувалися, наскільки у них високий рівень насилля — і наскільки він низький в Україні. Ще декілька років тому Україна була однією з найбільш мирних країн. Поліцейське насилля на акції просто було неможливим. Будь-яке затримання було скандалом. Ми ніколи не могли уявити тут бійню, яку ми спостерігаємо в ці хвилини.
Все змінилося так швидко. Просто моментально. Український мир виявився крихким, держава — картковим будиночком. Я ніколи не забуду, як легко все може змінитися, як життя мільйонів людей може бути під загрозою однієї хворої, кривавої, жадаючою грошей і влади людини. Цей день назавжди змінить наше життя.
Іван Шматко далі...
"Абсалютна похую! Пиздуй звідси, скатіна!" - каже молодий чоловік на аудіо. Ні, це зовсім не "тітушка". Це свободівець. Один з тих, хто напали у неділю, 16 лютого біля КМДА на швейцарську журналістку, її помічницю, а також нашого друга. Нашого товариша, зокрема, повалили на землю та почали бити.
16 лютого близько опівночі, неподалік від входу в КМДА, активісти воєнізованої групи С14, афілійованої з ВО «Свобода» на чолі з помічником депутата Андрія Іллєнка, Євгенієм Карасем, відомий так само по кличці «Вортекс» напали на асистентів швейцарської журналістки і художниці Марі Басташевскі.
"Ми стояли біля входу в КМДА, коли в нашу сторону рушило близько семи осіб переодягнених у камуфляж і стали тикати пальцями в одного з асистентів - Іллю Власюка, намагаючись збити з його голови шапку і викрикуючи «Це він! Це він!». Нападники відтіснили Іллю від мене і другої асистентки, після чого повалили на землю та продовжуваоли бити, потім ми втратили його з виду", - коментує Марі.
Перехожі не перешкоджали побиттю, лише супроводжуючий групу журналістів правозахисник Олександр Мнацаканян намагався витягнути з оточення дівчат.
За словами Іллі, після падіння на нього наставили пістолет, але один з людей у камуфляжі допоміг йому піднятися і притримавши інших дав можливість втекти. Нападники не встигли нанести серйозних ушкоджень, залишивши лише пару саден на обличчі і за словами потерпілого необхідності звертатися за медичною допомогою у нього немає.
Постраждала журналістка встигла записати аудіо нападу на її асистентів: soundcloud.com
Коли даєш інтерв'ю, треба бути готовим, що твої слова будуть викривлені через проходження безлічі проміжних інстанцій. Але за законами маркетингу, будь-яка присутність у інформаційному просторі - це вже перемога. Читайте інтерв'ю з активісткою "Прямої Дії" Поліною Карпенко для порталу StudWay.
далі...
Дуже часто можна почути спекулювання на тому, що основні проблеми в Україні в будь-якій сфері, від житлово-комунального господарства до культури та науки, є наслідком браку фінансування. Мовляв, грошей нема, тому все занепадає. Така риторика поширена і в освітянських колах.
Студенти та працівники освіти скаржаться на низькі зарплати чи стипендії, обшарпані університетські кампуси й застаріле матеріально-технічне обладнання. Уряд натомість відповідає оптимістичною статистикою, за якою на освіту в Україні витрачають до 7% від ВВП, що є достойним рівнем навіть порівняно з провідними західними країнами. Наприклад, 2010 року середній показник витрат на освіту для країн Організації економічного співробітництва та розвитку становить 6,3% від ВВП, а для країн єврозони – 5,9% від ВВП. Але ці цифри не можна порівнювати з витратами на 1 студента чи учня: 2010року Україна на одного учня/студента витратила $1355, а це – $2998 за паритетом купівельної спроможності (ПКС), Росія – $5058 за ПКС, Польща – $6321 за ПКС, а такі світові лідери в освіті, як Великобританія і США, – в рази більше: $10878 і $15171 за ПКС. далі...
