Нещодавно на сторінку студентської профспілки “Пряма дія” надійшов заклик подопомогу. Писали з міста Шахтарськ. Студентки шахтарського педагогічного училища розповіли про примусове використання їхньої праці, невиправдано жорсткий пропускний режим та жахливий стан сантехніки у гуртожитках.

18 квітня група профспілкових активіст(ів)ок вииїхали в Шахтарськ, щоб розібратись у ситуації. В те, що вони почули важко повірити.

З перших хвилин розмови стало зрозуміло, що в училищі панує атмосфера тотального контролю та моральної паніки, яку гармонійно доповнює “трудова терапія” та вбога матеріальна база.

Казармений режим

Після 18.00 двері гуртожитку зачиняються для мешканців і потрапити всередину можливо лише написавши пояснювальну записку. Першим наслідком цієї записки є сувора розмова з адміністрацією, що зазвичай відбувається наступного дня. Декілька запізнень і можеш розпрощатися із кімнатою в гуртожитку. Або навіть вилетіти з училища! Відкривати вікна після 18.00 заборонено.

Душові

Стороннім особам потрапити в гуртожиток також практично не можливо. Але профспілчанам таки вдалось.

Виявляється, в студентському гуртожитку немає душових та не працює жодний зливний бачок! Та ні, не те щоб душових взагалі немає, вони є в кожному блоці. Але двері до них забиті цвяхами.

Ба, більш того на першому поверсі є навіть душова з бойлером, з гарячою водою, але і туди студентки потрапити не можуть. Адже на першому поверсі поселенні будівельники які встановили бойлер та закрили душову на ключ. Через це студенткам доводиться цілий рік митися в мисках у кімнатах де вони проживають. Воду гріють на електроплитках.

Електроплитки

Електричні плити знаходяться в загальних кухнях і працюють лише на дві конфорки. Вода дається два рази на день по дві години. Таким чином виходить, що 8-10 дівчат (стільки в середньому приходиться на одну кухню) за дві години мають підігріти на двох конфорках достатню кількість води аби помитися.

Окрім того треба ще якось готувати їжу і мити посуд. Добре що прати одяг в ці дві години не треба. Ні, ви не подумайте, що в гуртожитку є пральня, обладнана сучасними машинками - просто студенткам не дозволяють прати в гуртожитку аби не розводити сирість...

Моральний терор та втручання в приватне життя

Чи знаймое вам слово “шльондра”? Зазвичай його можна почути з вуст дворової братви. Втім, слово “шльондра” користується великою популярністю у представників адміністрації училища. Наряду з іншими соковитими епітетами його доволі часто застосовують на адресу студенток, як під час приватних розмов “на килимі”, так і публічно під час масових зборів та виховних заходів.

Адміністрація передивляється фотографії на приватних сторінках в соціальних мережах, а потім демонструє і обговорює їх на зборах. Справжні суди за “аморалку”!

Начальство вже декілька разів намагалося змусити усіх видалитися з мережі “Вконтакте”. Ці кроки, як і пропускний режим прояснюються турботою про моральне здоров'я студенток. До речі, проживання студенток з інших міст на зйомних квартирах також не вітається керівництвом закладу. Це привід для пресингу аж до відрахування.

Дівчата із косметикою чи у джинсах — “персони нон-грата”. Представники адміністрації власноруч вмивають студентку, яка мала необережність прийти на пари у макіяжі.

Трудова терапія

Щороку у вересні та в два останніх місяці весни студентки прибирають територію училища. А також територію та прилеглих парків, доріг, сміттєзвалищ. Весь інвертар необхідний для цього вони купують за властний кошт — від грабель до перчаток. В цілому за місяць на одну людину виходить десь близько 30-40 гривень. Прибирають після пар, або і взагалі замість них з 8:00 до 17:00 . Єдине, що рятує — свята або дощ.

Спецформу для прибирання не видають. Нещодавно десь таки вдалось дістати 10 роб, але студентам їх видали лише для того, щоб сфотографуватися. “Дивіться не замастіть! А то будете везти додому і прати”.

Певно, ви вже зрозуміли, що ні про яку оплату праці не йдеться. Щоб виконати навчальний план в шахтарському педучилищі протягом лютого і березня вчилися по 5 пар на день.

Між іншим, до Євро-2012 студентки прибирають дільницю траси Донецьк — Ростов. Ось де варто було б керівникам потурбуватись про безпеку! Але ні. Ані дорожніх знаків, ані яскравих жилетів студенткам не видають. Таке добровільне-примусове прибирання може дуже погано скінчитись для когось зі студенток-прибиральниць.

Всю цю діяльність, аж ніяк не пов'язану з опануванням професії педагога, керівництво навчального закладу позиціонує як добровільну участь у загальноукраїнській акції “За чисте довкілля”. Про це можна дізнатися на офіційному сайті училища (де також стверджується, що інвентар студентам видає керівництво). В такому ж добровільно-примусовому порядку відбувається участь у акції “Від серця до серця” та в інших зборах коштів.

Є й інші порушення студентських прав в Шахтарську. Зусиллями профспілки “Пряма дія” проблема стала обговорюватись в регіональних ЗМІ, а 23 квітня в училище навідалась знімальна група СТБ.

Профспілка “Пряма Дія” боротиметься за покращення становища студенток Шахтарскька, що звісно ж не можливо без боротьби самих студенток. Але перші кроки зроблено. Процес пішов! Ми закликаємо всіх розповсюджувати інформацію про Шахтарськ, допомогати і слідкувати за подіями!

Далі буде!

Федір Устинов