Інформація про профспілку | Маніфест "Прямої дії" | F.A.Q. "Прямої дії"

FAQ «Прямої дії»

Найпоширеніші питання до профспілкових активістів

Навіщо потрібна профспілка?

Профспілки потрібні для захисту прав та інтересів студентів. В житті студента, починаючи від вступу в університет і до самого випуску, з’являється маса проблем, які потребують вирішення. У тебе мізерна стипендія? Скасовують пільги? Підвищують вартість контракту? Тебе відправляють на дармові відробітки? Жахливі умови в гуртожитку? Тебе намагаються виселити з кімнати чи вигнати з університету? Неадекватна навчальна програма?... Всі ці питання під силу розв’язати профспілці.

Але ж будь-яку проблему можна вирішити на особистому рівні. Якщо ти не останній дурень, то завжди знайдеш можливість домовитися?

Припустимо, тебе виключають з вишу. Твої дії? Звісно, ти можеш дати хабар. Можеш звернутись до впливових знайомих. Зрештою, у тебе є шанси владнати цей конфлікт на особистому рівні. Але проблема все одно залишиться. Ніхто не гарантує, що така ситуація не повторяться. Немає жодних гарантій, що в тебе знову не попросять хабар. Більше того, з аналогічною проблемою можуть стикнутись твої друзі, однокурсники, знайомі – будь-які інші студенти. За все не заплатиш, від всіх не відкупишся. Студенти мають захищатись від свавілля чиновників . І робити це разом, організовано. Порушення наших прав - це не окремі випадки, це система. Єдине, що студенти можуть протиставити цій системі – солідарність і взаємопідтримка. В скрутні моменти ми маємо відчувати плече одне одного. Саме для цього і створювалась «Пряма дія».

В моєму університеті немає ніяких проблем! Мої права не порушують. Мені не потрібна ваша профспілка.

Твій батько міністр? Ні? Тоді ти просто наївний. Проблем не існує лише на перший погляд. Навіть якщо зазирнути в українське законодавство, виявиться, що із зазначених там прав студентів реалізується тільки жалюгідна частка. А порівнювати наше становище із західними студентами просто смішно – вони вибороли для себе надзвичайно широкі права і повноваження. Крім того, ми маємо бути готові до будь-яких конфліктів з адміністрацією вишу, з чиновниками із Міносвіти, депутатами. Ми бачили вже масу спроб закріпачити студентів, накласти непомірні побори, примусити безплатно працювати на державу. Хіба цього не достатньо? Зрештою, студенти позбавлені можливості на щось впливати. І така ситуація має місце в кожному університеті. Профспілка дає шанс змінити цей порядок речей.

Є офіційний студпрофком. Навіщо створювати ще один?

Від існування офіційного профкому немає жодної користі. А в багатьох випадках він лише шкодить. Згадай, коли він востаннє заступався за студента? Це п’яте колесо, апендикс! В цій структурі сидять такі ж дрібні чиновники, які ніколи не виступлять проти волі адміністрації. Існуючі офіційні профспілки – імпотенти. Вини жодного разу не піднімали студентів на захист їх прав, бо не можуть цього зробити. Люди, які там працюють, зазвичай, вже давно не студенти, тому вони далекі від наших проблем. Зрозумій, відстояти свої інтереси можуть тільки самі студенти. Для цього ми маємо створювати альтернативні, незалежні структури, піднімати низову самоорганізацію.

Чому саме профспілка? Можна діяти в форматі звичайної молодіжної організації.

Можна. Але жодна молодіжна організація не має таких повноважень, як професійне об’єднання. Профспілкам дозволяється контролювати фінансову звітність університету, підписувати колективний договір з адміністрацією. Чиновники зобов’язані відповідати на кожне письмове звернення профспілки. З нею мусять погоджувати умови проживання в гуртожитках. А за переслідування активістів бюрократу загрожує до двох років позбавлення волі. Профспілка – це найбільш дієвий спосіб студентського об’єднання.

Що дасть членство в профспілці особисто мені?

Грошей тут не заробиш. Побудувати кар’єру теж не вдасться. Але є інші переваги. Наприклад, без згоди профспілки студента не мають права виключити з університету. Ти зможеш добитись того, щоб з твоєю думкою рахувались. Принаймні ти зможеш гідно за себе постояти. А це вже немало.

Боротись за свої права – звучить красиво. Та це все одно нічого не змінить.

Нічого не зміниться, якщо лежати на дивані і пити пиво. А якщо ж ти дієш, то обов’язково досягнеш результату. Приклади? Минулого року «Пряма дія» вийшла на акцію солідарності із рівненськими студентами, яким підвищували плату за навчання. Разом ми домоглись скасування розпорядження ректора. Інший випадок. Навесні уряд дозволив запроваджувати нові платні послуги у вишах. Тоді ми вирішили влаштувати всеукраїнську акцію протесту. Нам теж казали, що з цього нічого не вийде. Але вже на наступний день після демонстрації Кабмін виконав наші вимоги, і відмінив одіозну постанову. Студенти можуть досягати свого. Важливо повірити у власні сили. І тепер, коли нам задають подібні запитання, це викликає усмішку.

Так чи інакше подібна діяльність пов’язана із політикою. За вами хтось стоїть?

За профспілкою стоять лише студенти, а свою діяльність ми принципово забезпечуємо із власної кишені. Щодо «політики», то є два визначення цього терміну. Перше – це боротьба за владу і здійснення влади. До таких речей ми не хочемо мати жодного стосунку. Ми не прагнемо йти у владу, і не маємо ані найменшого бажання комусь у цьому допомагати. Покровительство будь-яких політичних партій нам здається принизливим. Друге визначення «політики» – активна участь у всіх моментах життя суспільства, участь у житті своєї громади або колективу. З таких позицій про нашу діяльність можна казати, як про суспільно-політичну. Побори зі студентів – це політичний акт, дискримінація за будь-якою ознакою – це політика. Ніхто з нас не може бути осторонь того, що відбувається в університетах. Ми не можемо дозволити собі розкіш не втручатись у процеси, які безпосередньо стосується нашого життя.

А яка гарантія того, що керівництво профспілки не використає мене в свої інтересах?

У «Прямої дії» немає лідерів. Тому можливість використати когось є нульовою. Профспілка має горизонтальний принцип організації. Немає жодної ієрархії. Кожен активіст володіє рівними правами з усіма іншими. Всі рішення приймаються не голосуванням, а консенсусом. Тобто «більшість» не може диктувати свою волю незгодним. Кожен має можливість висловити свої заперечення, і з ними завжди рахуватимуться.

Які у вас цілі? Чого хоче досягти «Пряма дія»

Наша профспілка прагне повністю безкоштовної освіти. Ми вважаємо, що знання є правом для кожного, і не можуть бути товаром. Ми хочемо досягти прямого студентсько-викладацького самоуправління університетами. Подолати свавілля чиновників можна лише за умови ліквідації їх, як класу. Ми вимагаємо повної і остаточної секуляризації освіти. Навчальні заклади не можуть бути засобом пропаганди будь-якої з релігій. Також профспілка виступає за скасування системи оцінювання, і за впровадження лібертарної (вільної) педагогіки, коли викладач є таким же рівним співучасником освітнього процесу, як і студент.

Я готовий вас підтримувати, але нікуди вступати не хочу. 

Членство у профспілці є справою добровільною. Не хочеш вступати – твоє право. Але чим більше буде активних членів організації, тим серйозніші вимоги ми зможемо висувати. Масовість профспілки – гарантія того, що зі студентами рахуватимуться. До того ж безпосередні члени профспілки за законодавством мають значно ширші права. Це дає можливість краще захистити їх від репресій і захистити їх інтереси.

Якщо в моєму виші немає осередку «Прямої дії», як його створити?

Достатньо знайти 3-5 однодумців, повідомити про це міську організацію, провести установчі збори і запротоколювати їх. З цього моменту осередок вважається створеним. Далі йде процедура легалізації. Але по суті діяльність можлива вже з часу проведення установчих зборів – це дозволено законодавством. Головне – бажання діяти і змінювати існуючий стан речей.